Наразі в еколого-гігієнічних дослідженнях все більшої популярності набувають анкетні опитування. Проте найчастіше анкети конструюють без дотримання чітких вимог, розроблених для анкетування в соціологічних дослідженнях, тому ефективність таких опитувань досить низька, рівень математичного оброблення результатів є примітивним, а самі результати можуть бути недостовірними.

Мета роботи – систематизувати підходи, які використовують для організації анкетування та конструювання анкет, розглянути їхню коректність та доцільність застосування в еколого-гігієнічних дослідженнях, запропонувати методи математичного оброблення для підвищення ефективності анкетування та досягнення більшої достовірності результатів.

Об'єктом дослідження були прийоми та підходи проведення анкетування, технології конструювання анкет, методи математичного оброблення результатів опитування та аналізу отриманих даних.

Результати. Розглянуто різні види анкетного опитування. Сформульовано критерії якості анкет. Узагальнено вимоги до організації та проведення анкетування. Викладено основні вимоги до структури анкет та формулювання запитань. Розглянуто та систематизовано різні варіанти відповідей. Запропоновано різноманітні адекватні методи математичного оброблення даних – результатів анкетування. Викладено варіанти проведення анкетування.

Висновки. Для підвищення ефективності анкетного опитування необхідно виконання обов'язкових вимог щодо його організації, конструювання анкет та формулювання питань. Отримання максимуму інформації за результатами анкетування можливе лише у разі використання математичних методів, адекватних завданням аналізу та типам даних, а також відповідних програмних засобів. Онлайн анкетування - це сучасний спосіб проведення еколого-гігієнічного дослідження, який дає змогу виконувати його швидко, якісно, з необмеженим охопленням населення та отримувати достовірні результати.

еколого-гігієнічні дослідження, анкетне опитування, формування анкет, математичні методи оброблення результатів

1. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов:введение в психометрическое проектирование. Киев : Ника-Центр, 1994. 283 с.

2. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. 3-е изд. СПб.: Питер, 2007. 688 с.

3. Шандала М.Г., Янышева Н.Я., Киреева И.С., Антомонов М.Ю.Особенности эпидемиологических исследований при гигиеническом регламентировании химических канцерогенов.Гигиена и санитария. 1986. №4. С. 4-8.

4. Шапиро М. Г. Классификация методов опроса в социологии. Социальные исследования. 2017. №2. С. 51-59

5. Вербець В.В. Методика організації та проведення соціологічного дослідження : Навчально-методичнийпосібник . Березно, 2008. 231 c.

6. Павлова Ю.О., Тімрук-Скоропад К.А., Ціж Л.М. Інструменти для моніторингу якості вищої освіти: структурна валідизація української версії анкети ETLQ. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. том 6. №2 (30). С.196-203. DOI : https://doi.org/10.26693/jmbs06.02.196

7. Павлова Ю.О., Федорович О.Б., Передерій А.В., Тімрук-Скоропад К.А. Розроблення української версії індексу неповноправності Освестрі міжкультурна адаптація та валідизація інструмента. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021- том 6. №3 (31). С.300-309. DOI : https://doi.org/10.26693/jmbs06.03.300

8. Антомонов М.Ю. Методика формирования комплексных показателей в эколого-гигиенических исследованиях. Гигиена и санитария. 1993. №7.С.20-22.

9. КалініченкоІ.О., Антомонов М.Ю., ЛатінаГ.О., ТонкопейЮ.Л., Заікіна Г.Л. Комплексні методики кількісної оцінки здоров'язбережувальної діяльності закладів освіти. Суми, 2021. 236с.

10. Антомонов М.Ю., Коробейніков Г.В., Хмельницька І.В., Харковлюк-Балакіна Н.В. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень : навчальний посібник. К. : Олімпійська література, 2021. 216 с.

11. Doris Baumann, Willibald Ruch. Measuring what counts in life: the development and initial validation of heful filled lifes cale (FLS)/Front. Psychol. 2022. Р. 1-19. DOI : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.795931