Назва: Генетика фолатного циклу, рівень гомоцистеїну, гормонів щитоподібної залози та гіпофіза у крови у дітей із районів, які межують з Чорнобильською зоною відчуження.

Метою роботи було визначення взаємозв'язку між станом генетичного апарату фолатного циклу, змістом гомоцистеїну, гормонів щитоподібної залози та аденогіпофіза у крови дітей із Іванківського і Поліського районів Київської області, які межують з Чорнобильською зоною відчуження (ЧЗВ).

Методи. Імунохімічний, генетичний, статистичний.

Результати. У 158 дітей з Поліського району та 178 дітей із Іванківського визначався зміст у крови гомоцистеїну (Нсy), тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ), вільного трийодтироніну (Т3), вільного тироксину (Т4), також оцінювався стан генетичної системи фолатного циклу (ФЦ). Середній вік обстежених склав (15,2 ± 0,9) років (95% ДІ 15,0-15,4 років). З урахуванням генотипів ФЦ було сформовано генетичні підгрупи, засновані на 100% представництві одного конкретного генотипу. Лабораторне обстеження проведено двічі: у квітні і грудні 2015 року (до і після пожеж у ЧЗВ). Встановлено, що у загальній групі дітей, а також у більшості аналізованих генетичних підгруп рівень Нсy і гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей із Іванківського району був достовірно вищим, ніж у дітей із Поліського. При цьому у загальній групі, а також в більшості генетичних підгруп дітей з Іванківського району між Нсy і ТТГ виявленио прямий кореляційний зв'язок, який був відсутнім у дітей із Поліського району. Рівень Нсy у крови дітей обох районів був достовірно вищим у підгрупі, що містить тільки гомозиготні варіанти алелі Т генетичного поліморфізму MTHFR:677 порівняно з підгрупами, що містять нейтральні алелі цього ж поліморфізму. При цьому були відсутні відмінності щодо ТТГ, Т3 і Т4.

Висновки. Проведений аналіз дозволив встановити синхронну реакцію метаболічних циклів, що забезпечують обмін Нсy і гормонів ЩЗ в організмі підлітків незалежно від генотипів ФЦ. Кореляційний аналіз, а також результати статистичного аналізу свідчать про те, що підвищення рівня Нсy у крови дітей індукувало синтез ТТГ і Т3. Отримані результати свідчать про тісний зв'язок між гормоногенезом ЩЗ і обміном сірковмісних амінокислот метіоніну і Нсy. Найбільш імовірною причиною підвищення рівня Нсy і внаслідок цього гормонів гіпофізарно-тиреоїдної осі у крови дітей із районів, що межують з ЧЗВ, є пожежі лісу, який містить довгоживучі радіоактивні елементи.

гомоцистеїн, фолатний цикл, генетичні підгрупи, гормони щитоподібної залози і гіпофіза, підлітки, радіоактивно забруднені території

1. BandazhevskyYu.I., Dubova N.F. Сomparative assessment of metabolic processes in children living in the areas affected by the Chоrnobyl Nuclear Power plant accident. Довкілля та здоров’я. 2017. № 4. С. 27-30. https://doi.org/10.32402/dovkil2017.04.027

2. Mc Cully KS. Homocysteine and the pathogenesis of atherosclerosis. Expert Review of Clinical Pharmacology. 2015. Vol. 8 (2). P. 211-219. https://doi.org/10.1586/17512433.2015.1010516

3. Lai W.K., Kan M.Y. Homocysteine-induced endothelial dysfunction. Annals of Nutrition and Metabolism. 2015. Vol. 67 (1). P. 1-12. https://doi.org/10.1159/000437098

4. Ganguly P., Alam S. Role of homocysteine in the development of cardiovascular disease. Nutrition Journal. 2015. № 14. 6 р. https://doi.org/10.1186/1475-2891-14-6

5. Полушин А.Ю., Одинак М.М., Янишевский С.Н., Голохвастов С.Ю., Цыган Н.В. Гипергомоцистеинемия – предиктор тяжести инсульта на фоне обширности повреждения мозгового вещества. Вестник Российской военно-медицинской академии. 2013. № 4 (44). С. 89-94.

6. Varshney K.K., Gupta J.K., Mujwar S. Homocysteine induced neurological dysfunctions: A link to neurodegenerative disorders. International Journal of Medical Research & Health Sciences. 2019. Vol. 8. № 4. P. 135-146.

7. Keshteli A., Baracos V., Madsen K. Hyperhomocysteinemia as a potential contributor of colorectal cancer development in inflammatory bowel diseases: A review. World J Gastroenterol. 2015. Vol. 21(4). P. 1081–1090. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i4.1081

8. Тепляков А.Т., Березикова Е.Н., Шилов С.Н., Гракова Е.В., Торим Ю.Ю., Ефремов А.В. и др. Оценка роли гипергомоцистеинемии и полиморфизма С677Т гена метилентетрагидрофолат-редуктазы в развитии хронической сердечной недостаточности. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2016. T. 15 (4). C. 22-28. https://doi.org/10.15829/1728-8800-2016-4-22-28

9. Бандажевский Ю. И., Дубовая Н. Ф. Роль генома фолатного цикла в возникновении гипергомоцистеинемии у детей из районов, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской атомной электростанции. Чорнобиль: екологія і здоров’я: науково-практичний збірник ; за заг. ред. Ю.І. Бандажевського. Іванків : ПУ Координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я» ; Дніпро : Середняк Т.К., 2017. Вип. 5. С. 26-35.

10. Catargi B., Parrot-Roulaud F., Cochet C. et al. Homocysteine, hypothyroidism, and effect of thyroid hormone replacement. Thyroid. 1999. Vol. 9 (12). P. 1163-1166. https://doi.org/10.1089/thy.1999.9.1163

11. Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніторингу у населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи. Дані за 2011 р. ЗБІРКА 14. К. : МОЗ України, НАМНУ України, МНС України, ДАЗВ, ДУ «ННЦРМ НАМН України», НД ІРЗ АТН України, 2012. 99 с.

12. Бандажевський Ю.І., Дубова Н.Ф. Пожежі лісу в Чорнобильській зоні відчуження та здоров’я дітей. Іванків: ПУ Координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я»; Дніпро: Середняк Т.К., 2020. 42 с.

13. Labunska I., Levchuk S., Kashparov V. et al. Current radiological situation in areas of Ukraine contaminated by the Chornobyl accident: Part 2. Strontium-90 transfer to culinary grains and forest woods from soils of Ivankiv district. Environment International. 2021. Vol. 146. 106282. DOI: https://doi. org/10.1016/j.envint.2020.106282

14. Кашпаров В.А., Миронюк В.В., Журба М.А., Зибцев С.В., Глуховский А.С., Жукова О.М. Радиологические последствия пожара в Чернобыльской зоне отчуждения в апреле 2015 года. Радиационная биология. Радиоэкология. 2017. Т. 57. № 5. С. 512-527.

15. Sheybak V.M., Lelevich V.V., Bandazhevskyі Yu.I. Свободные аминокислоты плазмы крови и тканей животных после инкорпорирования радионуклидов цезия и стронция. Клинико-экспериментальные аспекты влияния инкорпорированных радионуклидов на организм / под ред. Ю.И. Бандажевского и В.В. Лелевича. Гомель, 1995. P. 83-106.

16. Колпакова А.Ф., Шарипов Р.Н., Волкова О.А. Влияние загрязнения атмосферного воздуха взвешенными веществами на сердечно-сосудистую систему. Сибирский медицинский журнал. 2015. Т. 30. № 3. С. 7-12.

17. Pope C.A., Turner M.C., Burnett R., Jerrett M., Gapstur S.M., Diver W.R. et al. Relationships between fine particulate air pollution, cardiometabolic disorders and cardiovascular mortality. Circ. Res. 2015. Vol. 116, № 1. P. 108-115. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.116.305060

18. Park S.K., O’Neill M.S., Vokonas P.S., Sparrow D., Spiro A. 3-rd, Tucker K.L. et al. Traffic-related particles are associated with elevated homocysteine. The VA Normative Aging Study. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2008. Vol. 178. P. 283-289. https://doi.org/10.1164/rccm.200708-1286OC