Численними клінічними дослідженнями встановлено, що паління шкідливо впливає на стан здоров’я людини, провокує розвиток різноманітних хвороб, у тому числі й розвиток цукрового діабету. Висвітлення чинника, який впливає на маніфестацію цукрового діабету є пріоритетним напрямком сучасної медицини.

Мета: оцінити особливості змін здоров’я громадян України під впливом паління одночасним анкетуванням та поглибленим медичним обстеженням для подальшого удосконалення діагностики і стратифікації ступеня ризику розвитку цукрового діабету, а також своєчасного призначення адекватної терапії.

Матеріал і методи. Обстежено дорослих чоловіків і жінок віком від 20 до 63 років. Лабораторними дослідженнями визначали рівень глюкози крові, маркер IR-індекс Ноma (натще, вранці, останнє споживання їжі відбувалося за 12 годин до забору крові). Показники визначали за допомогою хемілюмінесцентного аналізу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою пакета програм, зв’язок між кількісними показниками – за допомогою кореляційного аналізу Пірсона (r ). Статистичну вірогідність оцінювали за параметричним t-критерієм Ст’юдента. Різницю вважали вірогідною з p<0,05. Зв’язок між кількісними та ранговими показниками здійснювали за допомогою дисперсійного аналізу, коефіцієнта Фішера (F).

Результати. Створено реєстр респондентів – дорослих чоловіків та жінок, які опинилися під впливом модифікованого чинника, що є тригером поширеності таких станів, як інсулінорезистентність та гіперглікемія, предіабет, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання тощо. Відповіді, щодо паління, були переведені з рангових показників у кількісні. Проспективними спостереженнями під час дослідження встановлено, що 47,5% споживали тютюнові вироби у різній кількості. Також було підтверджено достовірний зв’язок між кількісними показниками за допомогою кореляційного аналізу Пірсона (r ) між рівнем глюкози та IR-індексом Ноma (r=0,444, p=0,004). Це ще раз підтверджує, що IR-індекс Ноma зростає зі збільшенням глюкози, а передумовою цього можуть слугувати вікові зміни у гормональному балансі організму, пасивний спосіб життя, збільшення маси тіла та наявність шкідливої звички – паління. Вперше встановлено зв’язок між кількісними та ранговими показниками за допомогою дисперсійного аналізу: між рівнем глюкози та палінням (F=2,757; p=0,043), між рівнем IR-індексом Ноma та палінням.

Висновки. Встановлено, що 47,5% респондентів палять, з них 7,5% – дуже часто, а 12,5% – надзвичайно часто. Створено реєстр респондентів, які беруть участь у дослідженні. Підтверджено зв’язок між кількісними показниками, одним з яких є зв’язок між станом здоров’я та палінням (rs=0,428; p=0,005). Вперше встановлено зв’язок між кількісними та ранговими показниками за допомогою дисперсійного аналізу між рівнем глюкози та палінням (F=2,757; p=0,043). Завдяки перетворенню шкали вимірів вперше встановлено залежність рівня IR-індексу Ноma від паління.

паління, цукровий діабет 2-го типу, предіабет, інсулінорезистентність, індекс Ноma, серцево-судинні захворювання, стан здоров’я

1. Mallol J, Urrutia-Pereira M, Mallol-Simmonds MJ, Calderуn-Rodrнguez L, Osses-Vergara F, Matamala-Bezmalinovic A. Prevalence and determinants of tobacco smoking among low-income urban adolescents. Pediatric Allergy, Immunology, and Pulmonology 2021 Jun 134(2):60-7. https://doi.org/10.1089/ped.2021.0018

2. Tymchenko O, Serdiuk A, Omelchenko E. Henofond i zdorovia naselennia: znachennia shliubnykh mihratsii [Gene pool and population health: the importance of marriage migrations]. Kyiv: IHME AMN Ukrainy; 2002. 79 p. Ukrainian

3. Smoking cessation: a report of the surgeon general. Washington: United States Public Health Service Office of the Surgeon General; National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion (US) Office on Smoking and Health.; 2020. 700 p. NLM WM 295.

4. Wu L, Wang X, Dong JY, Zhao YT, Lou H. Smoking cessation, weight gain, and risk for type 2 diabetes: a prospective study. International Journal of Public Health 2022 Apr 1467. https://doi.org/10.3389/ijph.2022.1604654

5. Jenssen BP, Karavite DJ, Kelleher S, Nekrasova E, Thayer JG, Ratwani R, Shea J, Nabi-Burza E, Drehmer JE, Winickoff JP, Grundmeier RW, Schnoll RA, Fiks AG. Electronic health record-embedded, behavioral science-informed system for smoking cessation for the parents of pediatric patients. Applied Clinical Informatics 2022 Mar13(02):504-15. https://doi.org/10.1055/s-0042-1748148

6. Edstorp J, Lampousi A, Carlsson S. Parental smoking, type 1 diabetes, and islet autoantibody positivity in the offspring: a systematic review and meta–analysis. Diabetic Medicine 2022 Mar 29 https://doi.org/10.1111/dme.14830

7. Bar-Zeev Y, Haile ZT, Chertok IA. Association between prenatal smoking and gestational diabetes mellitus. Obstetrics & Gynecology 2020 Jan135(1):91-9. https://doi.org/10.1097/aog.0000000000003602

8. Morales-Suбrez-Varela M, Peraita-Costa I, Perales-Marнn A, Llopis-Morales A, Llopis-Gonzбlez A. Risk of gestational diabetes due to maternal and partner smoking. International Journal of Environmental Research and Public Health 2022 Jan 1419(2):925. https://doi.org/10.3390/ijerph19020925

9. Chi Y, Wang X, Jia J, Huang T. Smoking status and type 2 diabetes, and cardiovascular disease: a comprehensive analysis of shared genetic etiology and causal relationship. Frontiers in Endocrinology 2022 Feb 1813. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.809445

10. Sia HK, Kor CT, Tu ST, Liao PY, Wang JY. Association between smoking and glycemic control in men with newly diagnosed type 2 diabetes: a retrospective matched cohort study. Annals of Medicine 2022 May 1654(1):1385-94. https://doi.org/10.1080/07853890.2022.2075559