Мета дослідження – оцінити складові симптомокомплексів професійного вигорання педагогів з різними загальними професіографічними характеристиками в умовах воєнного стану.

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети рівень професійного вигорання оцінено за методикою В.В. Бойка у модифікації Є.П. Ільїна «Діагностика рівня емоційного вигорання» (2000). Загальні професіографічні характеристики виокремлено відповідно до стандартної методики професіограми за В. Бодровим. До них віднесено вік, стаж, тижневе навантаження, кваліфікація та спеціалізація. Опитано 136 педагогів закладів загальної середньої освіти міста Суми навесні 2023 року в умовах воєнного стану.

Результати. Встановлено відмінність симптомокомплексів професійного вигорання (ПВ) залежно від таких загальних професіографічних характеристик професії педагога, як стаж роботи (F=2,72; р=0,045), вік (F=2,953; р=0,034); тижневе навантаження (F=3,73; р=0,026), кваліфікаційна категорія (F=3,046; р=0,05) та спеціалізація (F=2,354; р=0,027).
В умовах воєнного стану у педагогів спостерігається переважно низький рівень професійного вигорання (57,35±3,33)%). Високий рівень ПВ (10,29±2,04)%) формується за рахунок симптомокомплексу резистентності (42,65±4,24)%). Провідними симптомами ПВ в умовах воєнного стану визначено «загнаність у кут», «незадоволеність собою», «деперсоналізація» та «емоційне відчуження».
Професійне вигорання педагогів віком до 31 року характеризується сформованим симптомокомплексом «виснаження», від 31 до 40 – «резистентності», після 41 року – «виснаження». У віці 31-40 років встановлено вищі прояви симптому «редукція професійних обов’язків», у віці 41-50 років – симптому «незадоволеність собою». Після 51 року відбувається зниження проявів симптому «деперсоналізації».
У педагогів з понаднормовим навантаженням частка високого рівня ПВ в 1,8 рази більша (64,29±4,11)%, t=4,92, p≤0,01) за частку групи з нормативним навантаженням (35,71±4,11)%). Високий рівень ПВ на (42,86±4,24)% (t=3,89, p≤0,001) сформовано за рахунок спеціалістів вищої категорії. Професійне вигорання у педагогів першої категорії відрізняється проявом симптому «загнаність у кут». Формування високого рівня ПВ відбувається за рахунок педагогів філологічної спеціалізації (26,67±3,97)%), математики (18,67±3,5)%) та початкових класів (30,67±4,14)%), «напруження» та «виснаження» – за рахунок педагогів філологічної спеціалізації (27,83±4,02)%, (29,11±4,08)% відповідно), математики (20,87±3,65)%, (20,25±3,61)% відповідно) та початкових класів (30,67±4,14)%, (30,38±4,13)% відповідно). Симптомокомплекс «резистентності» формується за рахунок педагогів початкових класів (31,58±4,17)%).

Висновки. Встановлені результати дослідження доводять необхідність розробки програми підтримки ментального здоров’я педагогічних працівників з урахуванням професіографічних характеристик та соціальних умов трудового процесу.

професійне вигорання, ментальне здоров’я, педагогічні працівники, стан здоров’я, воєнний стан

1. Aperribai L, Cortabarria L, Aguirre T, Verche E, Borges Б. Teacher's physical activity and mental health during lockdown due to the COVID-2019 pandemic. Frontiers in Psychology. 2020 Nov 11;11. DOI : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.577886

2. Ptбиek R, Vnukova M, Raboch J, Smetackova I, Sanders E, Svandova L, Harsa P, Stefano GB. Burnout syndrome and lifestyle among primary school teachers: a Czech representative study. Medical Science Monitor. 2019 Jul 5;25:4974-81. DOI : https://doi.org/10.12659/msm.914205

3. Kalynychenko IO, Latina HO, Ivanii IV, Khrapatyi S, Liubchenko N. Characteristics of symptom complexes of professional burnout among pedagogical workers of educational institutions of various types. Journal of Higher Education Theory and Practice. 2022 Nov 16;22(15). DOI : https://doi.org/10.33423/jhetp.v22i15.5560

4. Arias Gallegos WL, Huamani Cahua JC, Ceballos Canaza KD. Sнndrome de Burnout en profesores de escuela y universidad: un anбlisis psicomйtrico y comparativo en la ciudad de Arequipa. Propуsitos y Representaciones. 2019 Sep 23;7(3):72. DOI : https://doi.org/10.20511/pyr2019.v7n3.390

5. Bulatevych N. Teacher’s burnout syndrome: the phenomenology of the process. Polish Journal of Public Health. 2017 Jun 127(2):62-6. DOI : https://doi.org/10.1515/pjph-2017-0014

6. De Stasio S, Fiorilli C, Benevene P, Uusitalo-Malmivaara L, Chiacchio CD. Burnout in special needs teachers at kindergarten and primary school: investigating the role of personal resources and work wellbeing. Psychology in the Schools. 2017 Mar 9;54(5):472-86. DOI : https://doi.org/10.1002/pits.22013

7. Kalynychenko IO, Latina HO, Uspenska VM, Zaikina HL, Kalynychenko DO. Physiological and hygienic correlates of teachers’ occupational burnout syndrome development. Wiadomoњci Lekarskie. 2021 74(7):1661-5. DOI : https://doi.org/10.36740/wlek202107119

8. Kalynychenko IO, Latina HO. Subjective assessment of the state of health of teachers with different levels of occupational burnout in conditions of social isolation and martial law. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2024 Mar; (1 (110):26-31. Ukrainian. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2024.01.026

9. Manukhina S. Psykholohiia pratsi. Kyiv [Psychology of work]; 2015. 290 p. Ukrainian.

10. Latina H. Fizioloho-hihiienichni aspekty formuvannia profesiinoho vyhorannia vchyteliv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Physiological and hygienic aspects of formation of professional burnout of teachers of general educational institutions]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of populated places]. 2009;54:115-20. Ukrainian.