На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 3 (112), 2024


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (92)   -   Bересень, 2019   -   Сторінки: 52-60
Захворюваність на рак молочної залози і роль стійких хлорорганічних забруднювачів навколишнього середовища (аналіз даних літератури)
Черниченко І.О.1, Баленко Н.В.1, Литвиченко О.М.1, Бабій В.Ф.1, Главачек Д.О.1, Кондратенко О.Є.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"

УДК: 616-006.6:614.718

РЕФЕРАТ:
Сьогодні рак молочної залози (РМЗ) є найбільш розповсюдженим гормонозалежним раком серед жінок у всьому світі. Етіологія РМЗ є багатофакторною. Припускають, що хімічні речовини навколишнього середовища, які пошкоджують ендокринну систему, - ендокринні дизаптери (ЕД), є одним з факторів зростання захворюваності на РМЗ. До них відносяться, зокрема, стійкі хлорорганічні забруднювачі навколишнього середовища.

Мета. Ми проаналізували літературні дані стосовно ролі деяких стійких хлорорганічних хімічнихречовин, таких як ДДТ, диоксини та поліхлоровані дифеніли, у формуванні захворюваності на РМЗ.

Результати. Аналіз епідеміологічних досліджень, незважаючи на їх невелику кількість, чітко демонструє взаємозв’язок впливу досліджуваних ЕД з підвищеним ризиком розвитку РМЗ у жінок. При цьому було встановлено, що дія ЕД в критичні періоди часу (в утробному, неонатальному т пубертатному періодах), коли гормони діють на диференціювання клітин та розвиток тканин, може порушувати розвиток тканин молочної залози та приводити до виникнення РМЗ у дорослих жінок. Результати аналізу подтверджують актуальність проблеми та необхідність подальших досліджень для вирішення питань захисту населення від шкідливого впливу ЕД.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
рак молочної залози, захворюваність, стійкі хлорорганічні забруднення.
ЛІТЕРАТУРА:
1. WHO/UNEP State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2012: An assessment of the state of the science of endocrine disruptors prepared by a group of experts for the United Nations Environment Programme (UNEP) and WHO. URL: http://www.who.int/ceh/publications/endocrine/en/
2. World cancer report / B.W. Stewart , C.P. Wild (eds.). Lyon : IARС Press, 2014. 630 p.
3. Rochefort H. Endocrine disruptors (EDs) and hormone-dependent cancers: Correlation or causal relationship? Comptes Rendus Biologies. 2017. Vol. 340 (9-10). Р. 439-445. DOI: https://doi.org/10.1016/j.crvi.2017.07.007
4. Wael M. Abdel-Rahman, Yasser M. Moustafa, Bassamat O. Ahmed, Randa M. Mostafa. Endocrine disruptors and breast cancer risk - time to consider the environment. Asian Pac. J. Cancer Prev. 2012. Vol. 13 (12). Р. 5937-5946. DOI: https://doi.org/10.7314/APJCP.2012.13.12.5937
5. Gore A.C., Chappell V.A., Fenton S.E. et al. Executive summary to EDC-2: the endocrine society's second scientific statement on endocrine-disrupting chemicals. Endocr. Rev. 2015. Vol. 36 (6). P. 593-602. DOI: https://doi.org/10.1210/er.2015-1093
6. Rodgers K.M., Udesky J.O., Rudel R.A., Brody J.G. Environmental chemicals and breast cancer: an updated review of epidemiological literature informed by biological mechanisms. Environ. Res. 2018. Vol. 160. Р. 152-182. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2017.08.045
7. Gibson D.A., Saunders P.T.K. Endocrine disruption of oestrogen action and female reproductive tract cancers. Endocr.-Relat. Cancer. 2014. Vol. 21 (2). P. 13-31.
8. Skinner M.K., Manikkam M., Guerrero-Bosagna C. Epigenetic transgenerational actions of endocrine disruptors. Reprod. Toxicol. 2011. Vol. 31(3). Р. 337-343. DOI: https://doi.org/10.1016/j.reprotox.2010.10.012
9. Palmer J. R., Wise L. A., Hatch E. E. et al. Prenatal diethylstilbestrol exposure and risk of breast cancer. Cancer Epidemiol. Biomark. Prev. 2006. Vol. 15 (8). P. 1509-1514.
10. Karoutsou E., Karoutsos P., Karoutsos D. Adverse effects on female human reproductive health from exposure to endocrine disruptors: focus on endometrial lesions. J Clin Epigenetics. 2016. Vol. 2 (4). DOI: https://doi.org/10.21767/2472-1158.100033
11. Ingre-Khans E., Agerstrand M., Ruden C. Endocrine Disrupting Chemicals in the Marine Environment. Report № 16. Department of Environmental Science and Analytical Chemistry (ACES). Stockholm University, 2017. 11 p.
12. Rachon D. Endocrine disrupting chemicals (EDCs) and female cancer: informing the patients . Rev. Endocr. Metab. Disord. 2015. Vol. 16. Р. 359 –364. DOI: https://doi.org/10.1007/s11154-016-9332-9
13. Soto A.M., Sonnenschein C. The tissue organization field theory of cancer: a testable replacement for the somatic mutation theory. BioEssays. 2011. Vol. 33 (5). Р. 332–340. DOI: https://doi.org/10.1002/bies.201100025
14. Fenton S.E., Birnbaum L.S. Timing of environmental exposures as a critical element in breast cancer risk. J Clin Endocrinol Metab. 2015. Vol. 100. P. 3245–3250. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2015-2848
15. Herbst A.L., Ulfelder H., Poskanzer D.C. Adenocarcinoma of the vagina. Association of maternal stilbestrol therapy with tumor appearance in young women. New England Journal of Medicine. 1971. Vol. 284. P. 878–881. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM197104222841604
16. Greenberg E.R., Barnes A.B., Resseguie L. et al. Breast cancer in mothers given diethylstilbestrol in pregnancy. N Engl J Med. 1984. Vol. 311. P. 1393-1398. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM198411293112201
17. Hoover R.N., Hyer M., Pfeiffer R.M., Adam E., Bond B., Cheville A.L. et al. Adverse health outcomes in women exposed in utero to diethylstilbestrol. N. Engl. J. Med. 2011. Vol. 365. P. 1304–1314. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1013961
18. Bromer J.G., Wu J., Zhou Y., Taylor H.S. Hypermethylation of homeobox A10 by in utero diethylstilbestrol exposure: an epigenetic mechanism for altered developmental programming. Endocrinology. 2009. Vol. 150. P. 3376–3382. DOI: https://doi.org/10.1210/en.2009-0071
19. Del Pup L., Mantovani A., Cavaliere C. et al. Carcinogenetic mechanisms of endocrine disruptors in female cancers (Review). Oncol. Rep. 2016. № 36 (2). P. 603-12. DOI: https://doi.org/10.3892/or.2016.4886
20. Rudel R.A., Fenton S.E., Ackerman J.M., Euling S.Y., Makris S.L. Environmental exposures and mammary gland development: state of the science, public health implications, and research recommendations. Environ. Health Perspect. 2011. Vol. 119. P. 1053–1061. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.1002864
21. Rudel R.A., Ackerman J.M., Attfield K.R., Brody J.G. New exposure biomarkers as tools for breast cancer epidemiology, biomonitoring, and prevention: a systematic approach based on animal evidence. Environ. Health Perspect. 2014. Vol. 122 (9). P. 881-895. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.1307455
22. Lee H.R., Hwang K.A., Nam K.H., Kim H.C., Choi K.C. Progression of breast cancer cells was enhanced by endocrine-disrupting chemicals, triclosan and octylphenol, via an estrogen receptor-dependent signaling pathway in cellular and mouse xenograft models. Chem. Res. Toxicol. 2014. Vol. 27. P. 834–842. DOI: https://doi.org/10.1021/tx5000156
23. NTP 2016. Report on Carcinogens, 14th Edition. Research Triangle Park, NC: United States National Toxicology Program. URL : http://ntp.niehs.nih.gov/go/roc14
24. Li X., Gao Y., Wang J. et al. Exposure to environmental endocrine disruptors and human health. J Public Health Emerg. 2017. N1. DOI: https://doi.org/10.21037/jphe.2016.12.09
25. Cohn B.A. Development and environmental origins of breast cancer. Reprod. Toxicol. 2011. Vol. 31. P. 302-311. DOI: https://doi.org/10.1016/j.reprotox.2010.10.004
26. Cohn B.A., La Merrill M., Krigbaum N.Y., Yeh G., Park J.S., Zimmermann L., Cirillo P.M. DDT exposure in utero and breast cancer. J Clin Endocrinol Metab. 2015. Vol. 100 (8). P. 2865-2872. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2015-1841
27. Ho M-L., Hsaio Y-H., Su S-Y., Chou M-C., Liaw Y-P. Mortality of breast cancer in Taiwan, 1971–2010: temporal changes and an age-period-cohort analysis. J Obstet Gynecol. 2015. Vol. 35. P. 60–63. DOI: https://doi.org/10.3109/01443615.2014.935717
28. Резников А.Г. Репродуктивные мишени эндокринных дизрапторов. Репродуктивная эндокринология. 2014. № 3 (17). С.14-21.
29. IARC. 2012. Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans, Vol. 100F: 2,3,7,8-tetrachlorodibenzopara-dioxin, 2,3,4,7,8-pentachlorodibenzofuran, and 3,3′,4,4′,5-pentachlorobiphenyl. Lyon, France: International Agency for Research on Cancer. URL : https://monographs.iarc.fr/wp-content/uploads/2018/06/mono100F-27.pdf
30. Mallozzi M., Leone C., Manurita F. et al. Endocrine disrupting chemicals and endometrial cancer: an overview of recent laboratory evidence and epidemiological studies. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. Vol. 14 (3). P. 334-356. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph14030334
31. Warner M., Mocarelli P., Samuels S., Needham L., Brambilla P., Eskenazi B. Dioxin exposure and cancer risk in the Seveso Women's Health Study. Environ. Health Perspect. 2011. Vol. 119. P. 1700–1705. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.1103720
32. Kerger B. D., Leung H. W., Scott P., Paustenbach D. J., Needham, L. L., Patterson Jr. D. G. et al. Age- and concentration-dependent elimination half-life of 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin in Seveso children. Environ. Health Perspect. 2006. Vol. 114. P. 1596–1602. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.8884
33. DenHond E.D., Roels H.A., Hoppenbrouwers K. et al. Sexual maturation in relation to polychlorinated aromatic hydrocarbons: Sharpe and Skakkebaek’s hypothesis revisted. Environ. Health Perspect. 2002. Vol. 110. Р. 771–776. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.02110771
34. IARC. 2016. Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans, Vol. 107. Polychlorinated Biphenyls and Polybrominated Biphenyls. Lyon, France: International Agency for Research on Cancer. URL : http://monographs.iarc.fr/ENG/Monographs/vol107/mono107.pdf
35. Brody J.G., Moysich K.B., Humblet O., Attfield K.R., Beehler G.P., Rudel R.A. Environmental pollutants and breast cancer: epidemiologic studies. Cancer. 2007. Vol. 109. P. 2667–2711. DOI: https://doi.org/10.1002/cncr.22655
36. Cohn B.A., Terry M.B., Plumb M., Cirillo P.M. Exposure to polychlorinated biphenyl (PCB) congeners measured shortly after giving birth and subsequent risk of maternal breast cancer before age 50. Breast Cancer Res. Treat. 2012. Vol. 136. P. 267–275. DOI: https://doi.org/10.1007/s10549-012-2257-4
37. Leng L., Li J., Luo X. M., Kim J. Y., Li Y. M., Guo X. M. et al. Polychlorinated biphenyls and breast cancer: a congener-specific meta-analysis. Environ. Int. 2016. Vol. 88. P. 133-141. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envint.2015.12.022
38. Zhang J., Huang Y., Wang X., Lin K., Wu K. Environmental polychlorinated biphenyl exposure and breast cancer risk: a meta-analysis of observational studies. PLoS One. 2015. Vol. 10 (11). P. 11-18. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0142513
39. Villeneuve S., Fevotte J., Anger A.et al. Breast cancer risk by occupation and industry: analysis of the CECILE study, a population-based case–control study in France. Am. J. Ind. Med. 2011. Vol. 54. P. 499-509. DOI: https://doi.org/10.1002/ajim.20952
40. Benedetti M., Zona A., Beccaloni E. et al. Incidence of breast, prostate, testicular, and thyroid cancer in Italian contaminated sites with presence of substances with endocrine disrupting properties. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. Vol. 14 (4). P. 355-366. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph14040355
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.