Мета. На основі аналізу даних літератури та власних досліджень встановити можливий вплив пріоритетних хімічних канцерогенів навколишнього середовища на захворюваність гормонозалежними пухлинами та механізми їхньої дії.
Результати. Проведений аналіз свідчить про обмеженість досліджень, присвячених вивченню хімічних канцерогенів, які стосуються тільки класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ), бенз(а)пірену (БП), забруднень атмосферного повітря, викидів транспорту та продуктів паління, які містять ці речовини, та важкого металу кадмію. Встановлено зв’язок ПАВ (БП) з розвитком раку молочної залози та яєчників, кадмію – з розвитком раку молочної залози, ендометрію та яєчників у жінок, раку простати у чоловіків. Епідеміологічні дані разом з експериментальними дозволяють припустити можливий внесок канцерогенів у зростання захворюваності гормонозалежними пухлинами.
Проте механізми дії ПАВ та кадмію на розвиток гормонозалежних пухлин залишаються нез’ясованими. Накопичені експериментальні та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що онкологічна небезпека цих канцерогенів криється у поєднанні генотоксичних та гормономіметичних властивостей; основні механізми, які забезпечують реалізацію ефекту БП та кадмію, пов’язані зі змінами та порушеннями на різних рівнях структурної та функціональної організації організму, у тому числі ендокринної системи, що може призвести до развитку пухлин.
Актуальність проблеми захворюваності гормонозалежними пухлинами та потенційна роль досліджуваних хімічних канцерогенів як забруднювачів середовища життєдіяльності людини свідчать про необхідність враховувати ці обставини при розробці та впровадженні профілактичних заходів.

гормонозалежні пухлини, захворюваність, поліциклічні ароматичні вуглеводні, бенз(а)пірен, кадмій, механізми дії

1. Madia F., Worth A., Whelan M., Corvi R. Carcinogenicity assessment: Addressing the challenges of cancer and chemicals in the environment. Environ Int. 2019. Vol. 128. P. 417-429. DOI : https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.04.067

2. WHO/UNEP State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2012: An assessment of the state of the science of endocrine disruptors prepared by a group of experts for the United Nations Environment Programme (UNEP) and WHO. URL: http://www.who.int/ceh/publications/endocrine/en/

3. World cancer report / by ed. B.W. Stewart, C.P. Wild. Lyon: JARС Press, 2014. 630 p.

4. Gore A.C., Chappell V.A., Fenton S.E. Flaws J.A., Nadal A. et al. Executive summary to EDC-2: the endocrine society's second scientific statement on endocrine-disrupting chemicals. Endocr. Rev. 2015. Vol. 36 (6). P. 593-602. DOI : https://doi.org/10.1210/er.2015-1093

5. Rodgers K.M., Udesky J.O., Rudel R.A., Brody J.G. Environmental chemicals and breast cancer: an updated review of epidemiological literature informed by biological mechanismsю. Environ. Res. 2018. Vol. 160. Р. 152-182. DOI : https://doi.org/10.1016/j.envres.2017.08.045

6. Mallozzi M., Leone C., Manurita F. et al. Endocrine disrupting chemicals and endometrial cancer: an overview of recent laboratory evidence and epidemiological studies. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. Vol. 14 (3). P. 334-356. DOI : https://doi.org/10.3390/ijerph14030334

7. Samtani R., Sharma N., Garg D. Effects of EndocrineDisrupting Chemicals and Epigenetic Modifications in Ovarian Cancer: A Review. Reprod. Sci. 2017. Vol. 25 (1). P. 7-18. DOI : https://doi.org/10.1177/1933719117711261

8. Hu D.P., Hu W.Y., Xie L., Li Y., Birch L. Prins G.S. Actions of estrogenic endocrine disrupting chemicals on human prostate stem/progenitor cells and prostate carcinogenesis. The Open Biotechnology Journal. 2016. Vol. 10 (1). P. 76-97. DOI : https://doi.org/10.2174/1874070701610010076

9. Di Donato M., Cernera G., Giovannelli P., Galasso G., Bilancio A. et al. Recent advances on bisphenol-A and endocrine disruptor effects on human prostate cancer. Mol Cell Endocrinol. 2017. Vol. 457. P. 35-42. DOI : https://doi.org/10.1016/j.mce.2017.02.045

10. Черниченко І.О., Баленко Н.В, Литвиченко О.М., Бабій В.Ф., Главачек Д.О., Кондратенко О.Є. Захворюваність на рак молочної залози і роль хімічних забруднювачів довкілля (аналіз даних літератури). Довкілля та здоров’я. 2019. № 3 (92). С. 52-60.

11. Черниченко І.О., Баленко Н.В, Литвиченко О.М., Бабій В.Ф., Главачек Д.О., Кондратенко О.Є. Захворюваність на рак передміхурової залози і вплив хімічного забруднення навколишнього середовища на її формування. Довкілля та здоров’я. 2020. № 1 (94). С. 64-75.

12. Черниченко І.О., Баленко Н.В, Литвиченко О.М., Бабій В.Ф., Главачек Д.О., Кондратенко О.Є. Захворюваність на рак яєчників і вплив на її формування хімічного забруднення навколишнього середовища (аналіз даних літератури). Довкілля та здоров’я. 2020. № 2 (95). С. 70-79.

13. Hiatt R.A., Brody J.G. Environmental Determinants of Breast Cancer. Annual Review of Public Health. 2018. Vol. 39. P. 113-133. DOI : https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-040617-014101

14. IARC. Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans : Outdoor air pollution. Lyon, France: International Agency for Research on Cancer. 2016. Vol. 109. URL : http://monographs.iarc.fr/ENG/Monographs/vol109/mono109. pdf

15. NTP. Report on Carcinogens, 14th Edition. United States National Toxicology Program. Research Triangle Park, NC: 2016. URL: http://ntp.niehs.nih.gov/go/roc14

16. IARC. Agents classified by the IARC Monographs, Volumes 1-109. Lyon, France: International Agency for Research on Cancer, 2013. [accessed 13 Dec 2013]. URL : http://monographs.iarc.fr/ENG/Classification/ClassificationsAlphaOrder.pdf

17. Rudel R. A., Ackerman J. M., Attfield K. R., Brody J. G. New exposure biomarkers as tools for breast cancer epidemiology, biomonitoring, and prevention: a systematic approach based on animal evidence. Environ. Health Perspect. 2014. Vol. 122 (9). P. 881-895. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.1307455

18. Сердюк А.М., Белецкая Э.Н., Паранько Н.М., Шматков Г.Г. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин. Днепропетровск : Арт-Пресс, 2004. 148 с.

19. Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Баленко Н.В., Соверткова Л.С. Канцерогенні сполуки повітряного середовища та рак щитоподібної залози / за заг. ред. Черниченка І.О. К. : Деркул, 2018. 224 с.

20. White A.J., Chen J., McCullough L.E. et al. Polycyclic aromatic hydrocarbon (PAH)-DNA adducts and breast cancer: modification by gene promoter methylation in a population-based study. Cancer Causes Control. 2015. Vol. 26 (12). P. 1791-802.

21. Nie J., Beyea J., Bonner M.R. et al. Exposure to traffic emissions throughout life and risk of breast cancer: the Western New York Exposures and Breast Cancer (WEB) study. Cancer Causes Control. 2007. Vol. 18 (9). P. 947-955. DOI : https://doi.org/10.1007/s10552-007-9036-2

22. Pan S.Y., Morrison H., Gibbons L. et al. Breast cancer risk associated with residential proximity to industrial plants in Canada. J. Occup. Environ. Med. 2011. Vol. 53 (5). P. 522-529. DOI : https://doi.org/10.1097/JOM.0b013e318216d0b3

23. Mordukhovich I., Beyea J., Herring A.H. et al. Polymorphisms in DNA repair genes, traffic-related polycyclic aromatic hydrocarbon exposure and breast cancer incidence. Int. J. Cancer. 2016. Vol. 139 (2). P. 310-321. DOI : https://doi.org/10.1002/ijc.30079

24. Liu R., Nelson D.O., Hurley S. et al. Residential exposure to estrogen disrupting hazardous air pollutants and breast cancer risk: the California Teachers Study. Epidemiology. 2015. Vol. 26 (3). P. 365-373. DOI : https://doi.org/10.1097/EDE.0000000000000277

25. Cogliano V.J., Baan R., Straif K. et al. Preventable exposures associated with human cancers. J Natl Cancer Inst. 2011. Vol. 103 (24). P. 1827-1839. DOI : https://doi.org/10.1093/jnci/djr483

26. Мун С.А., Ларин С.А., Браиловский В.В. и др. Бенз(а)пирен в атмосферном воздухе и онкологическая заболеваемость в Кемерово. Гигиена и санитария. 2006. № 4. С. 28-29.

27. IARC. Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Ricks to Humans, Volume 100 E: Personal Habits and Indoos Combustions. Lyon, France : IARC, 2012. P. 43-319.

28. Salehi F., Dunfield L., Phillips K.P. et al. Risk Factors for Ovarian Cancer: an Overview with Emphasis on Hormonal Factors. J. Toxicol. Environ Health. 2008. Vol. 11 (3-4). P. 301-321. DOI : https://doi.org/10.1080/10937400701876095

29. Vabre P., Gatimel N., Moreau J. et al. Environmental pollutants, a possible etiology for premature ovarian insufficiency: a narrative review of animal and human data. Environ Health. 2017. Vol. 16 (1). P. 37. DOI : https://doi.org/10.1186/s12940-017-0242-4

30. IARC. Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans, volume 109: Outdoor air pollution. Lyon, France: International Agency for Research on Cancer, 2016. URL : http://monographs.iarc.fr/ENG/Monographs/vol109/mono109. pdf

31. IARC. Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans, volume 100F: Chemical agents and related occupations. Lyon, France: International Agency for Research on Cancer, 2012. URL : http://monographs.iarc.fr/ENG/Monographs/vol100F/ mono100F.pdf.

32. Andersen Z.J., Stafoggia M., Weinmayr G. et al. Long-term exposure to ambient air pollution and incidence of postmenopausal breast cancer in 15 European cohorts within the ESCAPE project. Environ. Health Perspect. 2017. Vol. 125. 107005. DOI : https://doi.org/10.1289/EHP1742

33. Crouse D.L., Goldberg M.S., Ross N.A. et al. Postmenopausal Breast Cancer Is Associated with Exposure to Traffic-Related Air Pollution in Montreal, Canada: A Case-Control Study. Environ Health Perspect. 2010. Vol. 118 (11). P. 1578-1583. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.1002221

34. Музальов В.І., Танжа О.Б., Маковецька Л.І., Михайленко В.М. Порушення про-антиоксидантного балансу як механізм виникнення генотоксичних пошкоджень в організмі за поєднаної дії екзогенних оксидів азоту та малих доз іонізуючої радіації при пухлинному рості. Довкілля та здоров’я. 2013. № 4. С. 8-13.

35. Benedetti M., Zona A., Beccaloni E., Carere M., Comba P et al. Incidence of breast, prostate, testicular, and thyroid cancer in Italian contaminated sites with presence of substances with endocrine disrupting properties. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. Vol. 14 (4). P. 355-366. DOI : https://doi.org/10.3390/ijerph14040355

36. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Ricks to Humans, Volume 100С: Arsenic, Metals, Fibres and Dusts. Lyon, France: IARC, 2012. P. 219-309.

37. Лепьошкіна Т.Р. Навколишнє середовище і репродуктивне здоров’я сільських жінок. Довкілля та здоров’я. 2004. 1. С. 76-80.

38. Nasiadek M., Krawczyk T., Sapota A. Tissue levels of cadmium and trace elements in patients with myoma and uterine cancer. Hum. Exp. Toxicol. 2005. Vol. 24. 623-630. DOI : https://doi.org/10.1191/0960327105ht575oa

39. Jarup L., Akesso, A. Current status of cadmium as an environmental health problem. Toxicol. Appl. Pharmacol. 2009. Vol. 238. P. 201-208. DOI : https://doi.org/10.1016/j.taap.2009.04.020

40. Del Pup L., Mantovani A., Cavaliere C. et al. Carcinogenetic mechanisms of endocrine disruptors in female cancers (Review). Oncol. Rep. 2016. Vol. 36 (2). P. 603-12. 41. Garcia E., Hurley S., Nelson D.O. et al. Hazardous air pollutants and breast cancer risk in California teachers: a cohort study. Environ. Health. 2015. № 14. P. 14. 42. Zhang X., Ho S.M. Epigenetics Meets Endocrinology. J Mol Endocrinol. 2011. Vol. 46 (1). P. 11-32. DOI : https://doi.org/10.1677/JME-10-0053