У статті подано теоретичний аналіз стану психічного здоров’я населення України та країн ЄС. Розглянуто стратегічні плани Концепції державної цільової програми охорони психічного здоров’я України щодо зміни стаціонарної моделі лікування на модель середовищної психіатрії. Проведено аналіз процесу деінституціоналізації в Західній Європі та в Україні. Аналізуються результати досліджень щодо синдрому емоційного вигорання у працівників психіатричних закладів охорони здоров’я та інших спеціальностей, явища стигматизації, самостигматизації та шляхи подолання стигми.

Мета роботи полягає в порівняльній оцінці сучасного стану проблеми організації психіатричної допомоги населенню в Україні країнаїх ЄС.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на основі вивчення наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених та контент-аналізу законів України, концепцій державних програм та резолюцій ЄС. Використано метод теоретичного аналізу.

Актуальність дослідження та постановка проблеми. Загальним стратегічним планом у розвитку охорони здоров’я населення України є забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному громадянину, що передбачено в Концепції державної цільової програми охорони психічного здоров’я населення України на період до 2030року.

психічне здоров’я, деінституціоналізація, середовищна психіатрія, синдром емоційного вигорання, стигматизація, самостигматизація

1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. Розпорядження КМУ від 27.12.2017 р. № 1018-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2017-%D1%80

2. Костюченко С.І. Рекомендації з психосоціальної реабілітації хворих на психічні розлади. НЕЙРОNEWS: нейропсихологія та психоневрологія. 2013. № 6 (51). С. 62-65.

3. Шум С.С., Чайка А.В. Межі компетенції соціального працівника у закладі охорони здоров’я, що надає психіатричну допомогу. Архів психіатрії. 2014. № 3 (78). С. 4-7.

4. Организация служб охраны психического здоровья (Свод методических рекомендаций по вопросам политики и оказания услуг в области психического здоровья). ВОЗ, 2006. URL : https://www.who.int/mental_health/publications/modules/ru/

5. Охрана психического здоровья: проблемы и пути их решения: Отчет о Европейской конференции ВОЗ на уровне министров. ВОЗ, 2006. 199 с.

6. Пінчук І.Я., Колодєжний О.В., Ладик–Бризгалова А.К., Ячнік Ю.В. Спільнотні служби охорони психічного здоров'я – перспективний напрям розвитку. Україна. Здоров'я нації. 2016. № 4 (40). С. 162-166.

7. Пінчук І.Я., Колодєжний О.В., Ладик-Бризгалова А.К., Ячнік Ю.В., Шафранський В.В., Дудник С.В. Психічне здоров'я населення України: стан, проблеми та шляхи вирішення. Україна. Здоров'я нації. 2016. № 3. С. 12-18.

8. Карамишев Д.В. Програмно-цільовий підхід до реалізації державної політики у галузі охорони здоров’я. Університетські наукові записки: часопис Хмельницького ун-ту управління та права. 2006. №1. С.279-284.

9. Нижник Н. Проблеми управління охорони здоров’я України. Укр. мед. вісник. 1997. № 2-3. С.40-41.

10. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров’я в Україні: монографія. Тернопіль : Економічна думка, 2005. 460с.

11. Корольчук О.Л. Охорона психічного здоров’я в умовах ведення АТО. Інвестиція: практика та досвід. 2016. № 18. С.96-109.

12. Коцюбинский А.П., Бутома Б.Г., Еричев А.Н. Тенденции развития внебольничных форм обслуживания психически больных в нашей стране и за рубежом. Обозрение психиатрии и медицинской психологии. 2013. №1. С. 6-14.

13. Пінчук І.Я. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи. НЕЙРОNEWS: нейропсихологія та психоневрологія. 2019. №1(102). С.7-9.

14. Мудренко І.Г. Аналіз якості надання психіатричної допомоги у Сумському обласному клінічному психоневрологічному диспансері за 2012-2014 роки та критерії її оцінки. Архів психіатрії. 2016. № 1(84). Т 22. С. 35-38.

15. Цыганок Л. Реформирование психиатрической службы. Опыт США и Европы. Независимый психиатрический журнал. 2007. № 3. С. 64-74.

16. Торесини Л. Деинституционализация психиатрической помощи в Европе. Нейроnews: Психоневрология и нейропсихиатрия. 2008. № 6 (11).

17. Кажин В.А. Эпидемиология психических заболеваний в европейских странах и их влияние на общество. Особенности структуры психиатрической помощи на примере Германии. Независимый психиатрический журнал. 2014. № 2. С. 30-32.

18. Педак А.А. Деинституционализация, или концепция многоуровневой организации психиатрической помощи в Украине. Архів психіатрії. 2014. № 3(78). С. 19-21.

19. World Bank Group. Психічне здоров’я на перехідному етапі: результати оцінювання та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров’я в систему первинної медичної допомоги та громадські платформи в Україні. URL : http://documents.worldbank.org/curated/en/747231517553325438/pdf/120767-Ukrainian-PUBLIC-mental-health-UA.pdf

20. Чернушенко Д.А. Стандарти ООН щодо забезпечення прав користувачів психіатричної допомоги. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. №3. С.173-181.

21. Гурович И.Я., Сторожакова Я.А., Фурсов Б.Б. Международный опыт реформы психиатрической помощи и дальнейшее развитие психиатрической службы в России. Социальная и клиническая психиатрия. 2012. Т. 22. №1. С.5-19.

22. Закаль Ю. Про охорону здоров’я в Республіці Польща. Вестник Ассоциации психиатров Украины. 2011. №2. URL : http://www.mif-ua.com/archive/article/27208

23. Кажин В.А. Актуальные проблемы психиатрии в европейских странах и структура психиатрической помощи на примере Германии. Пермский медицинский журнал. 2014. № 2, Том XXXI. C. 123-130.

24. Chatterjee S. Time to focus on institutional reforms in low and middle income countries. Epidemiol Psychiatr Sci. 2017. Vol. 26(1). P. 1-3. DOI : https://doi.org/10.1017/S2045796016000718

25. Puras D., Gooding P. Mental Рealth and Human Rights in the 21st Сentury. World Psychiatry. 2019. Vol. 18 (1). P. 42-43. DOI : https://doi.org/10.1002/wps.20599

26. Maslach C., Leiter M.P. Early predictors of job burnout and engagement. Journal of Applied Psychology. 2008. № 93.Р. 498-512. DOI : https://doi.org/10.1037/0021-9010.93.3.498

27. Alarcon G.M. A meta-analysis of burnout with job demands, resources, and attitudes. Journal of Vocational Behavior. 2011. Vol. 79. Р. 549-562. DOI : https://doi.org/10.1016/j.jvb.2011.03.007

28. Рыбина О.В. Психологические характеристики врачей в состоянии профессионального стресса : автореф. дисс. … канд. психолог. наук. СПб., 2005.

29. West C.P., Shanafelt T.D., Kolars J.C. Quality of life, burnout, educational debt, and medical knowledge among internal medicine residents. JAMA. 2011. Vol. 306. Р. 952-960. DOI : https://doi.org/10.1001/jama.2011.1247

30. Марута Н.О., Чабан О.С., Каленська Г.Ю. Особливості емоційного вигорання в працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров’я. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. №7 (109). С. 22-30. DOI : https://doi.org/10.22141/2224-0713.7.109.2019.183009

31. ВООЗ. Міжнародна класифікація хвороб (МКБ-11). 2019.

32. Мазепа Ю.С., Піщиков В.А., Сидоренко О.О. Діагностика синдрому професійного вигорання лікарів багатопрофільного закладу охорони здоров’я. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2016. № 4. С.67-69.

33. Назаренко І.П. Синдром емоційного вигорання серед медичних працівників психіатричної сфери. Новости медицины и фармации. Психиатрия. 2011. 383. URL : http://www.mif-ua.com/archive/article_print/20574

34. Головенко Х.В., Сопель О.М. Поширеність синдрому емоційного вигорання у медичного персоналу і фактори, які спричиняють його розвиток. Медсестринство. 2017. № 4. С. 51-53.

35. Децик О.З., Золотарьова Ж.М. Організаційна технологія протидії та подолання професійного вигорання медичних працівників сфери паліативної допомоги. Реабілітація та паліативна медицина. 2015. №2 (2). С. 93-97.

36. Терзи О.О. Корекція та профілактика синдрому емоційного вигорання у лікарів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. 2017. Вип. 6. Том 2. С.101-105.

37. Басій Р.М. Стигматизація психічно хворих з погляду їхніх родичів на прикладі фокус-групового дослідження матерів психічно хворих. Наукові записки НаУКМА. Сер. Соціологічні науки. 2017. Т. 196. С. 73-78.

38. Клименко В.І., Анісімова Ю.В. Проблема стигматизації та самостигматизації при організації психіатричної допомоги (огляд літератури). Україна. Здоров’я нації. 2012. №1 (21). С.160-163.

39. Малина О.Г. Соціально-психологічні механізми стигматизації хворих на психічні розлади. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Т. 2, Вип. 2. С.176-180.

40. Костюченко С.І., Пієвська Ю.С., Лубяницька І.В. Ставлення до психічно хворих в українському суспільстві за даними опитування громадської думки. НЕЙРОNEWS. Психоневрология и нейропсихология. 2008. № 5 (10). 41.Чугунов В.В., Піронкова О.Ф. Шляхи оптимізації менеджменту приватної психіатричної допомоги як підґрунтя соціальної адаптації психічно хворих. Молодий вчений. 2015. № 3 (18). С.198-202. 42.Сміянов В.А., Тарасенко С.В. Інструменти та методи управління якістю медичної допомоги: умови та особливості застосування у процесі реформування системи охорони здоров'я України. Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. 2013. № 1. С. 51-57. 43.Сміянов В.А., Степаненко А.В., Тарасенко С.В. Модель управління якістю медичної допомоги на основі механізму внутрішнього аудиту в закладі охорони здоров’я. Медицина сьогодні і завтра. 2013. №4 (61). С.106-109. 44.Погоріляк Р.Ю., Гульчій О.П. Залежність зміни показників громадського здоров’я та показників оцінки якості та доступності медичної допомоги від зміни ресурсного забезпечення. Україна. Здоров‘я нації. 2018. №3 (50). С. 62-65.