| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 3 (88) - Вересень, 2018 - Сторінки: 33-39
Зовнішні причини смертності в Україні: стандартизовані ризики та упущена вигода
Карташова С.С.1, Канева Т.В.1, Омельченко Е.М.2, Полька О.О.2
1 Київський національний торгово-економічний університет
2 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
УДК: 614.1/2: 314.18 : 314.4
РЕФЕРАТ:
За рівнем смертності від зовнішніх причин Україна більш ніж в два рази випереджає країни Європейського союзу. Роль зовнішніх причин в нашій державі недооцінюється і недостатньо враховується при визначенні пріоритетів політики, спрямованої на зниження смертності та збільшення тривалості життя.
Мета дослідження полягала у визначенні демографічних і соціально-економічних втрат держави через зовнішні причини смерті (МКБ-10: V01-Y98), в тому числі і по їх окремим нозологіями (МКБ-10: Х45, V01-V99, Х60- Х84).
Матеріали та методи. Як джерела первинної інформації використані дані системи національних рахунків, форм державної статистичної звітності: ф. З-8 «Розподіл померлих за статтю, віковими групами та причин смерті» і ф. А-1 - «Загальні підсумки природного руху» і міністерства фінансів про значення облікової ставки НБУ.
Результати. Відповідно до класичної структурі смертності, зовнішні причини посідають третє рангове місце після хвороб системи кровообігу та новоутворень, в той час як за показником ПГПЖ - друга, при цьому їх питома вага збільшилася в 3,7 рази. Останнє обумовлено тим, що середній вік померлих від зовнішніх причин у 1,9 рази менше, ніж у тих, хто помер від хвороб системи кровообігу.
Серед всіх зовнішніх причин смерті особливу увагу слід приділити ДТП, випадковим отруєнням і дії алкоголю, суїцидів: їх питома вага серед зовнішніх причин становить ≈ 50%.
При аналізі та оцінці структурних зрушень в класі зовнішніх причин виявлено збільшення питомої ваги суїцидів, як у жіночого (на 42,2 ± 1,2%), так і в чоловічого (на 37,1 ± 0,8%) населення за 2009 - 2016 рр.
Проведене ранжування областей держави за величиною відносного ризику визначило території підвищеного ризику як за всіма зовнішніми причинами смерті, так і по окремим нозологіями (ДТП, суїциди, випадкові отруєння та дія алкоголю). Зниження ризику смерті від цих причин до середньо державного, зберегло б життя близько 7 тис. Чоловік, при цьому тільки за 2015 - 2016 рр. упущена вигода держави перевищила б 14 млрд. грн.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
смертність, зовнішні причини смерті, втрачені роки потенційного життя, стандартизована структура, відносний ризик, упущена вигода
ЛІТЕРАТУРА:
4. Населення України за 2016 рік: демографічний щорічник / Державна служба статистики України. К., 2017. 134 с.
6. Blane D., Smith G.D., Bartley M. Social class differences in years of potential life lost: size, trends, and principal causes. British Medical Journal. 1990. №. 301. P. 429-432.
7. Breslow N.E., Day N.E. Statistical Methods in Cancer Research : IARC Scientific Publications No 82. Lyon : International Agency for Research on Cancer, 1987. P. 546-568.
9. Карташова C.C., Тимченко О.И. Совершенствование методов оценки общественного здоровья: применение показателей стандартизованного и кумулятивного риска смерти. Гигиена и санитария. 2006. № 5. С. 83-86.
10. Канева Т.В., Карташова C.C. Економічний еквівалент оцінки вартості середньостатистичного життя в Україні: методологія, рекомендації. Статистика України. 2014. №3 (66). С. 31-37.
11. Гербер Х. Математика страхования жизни : пер. с англ. М. : Мир, 1995. 156 с.
12. Тарифное руководство по страхованию жизни по Программе накопительного страхования «Линия жизни» Военно-страховой компании / ВСК страховой дом. М. : 2002. 307 с.
14. Быков А. А., Кудрявцев Г. И. Управление риском: оценка натурального и экономического ущерба для здоровья от техногенных воздействий. Проблемы региональной экологии. 1997. № 4. C. 178–191.
|
