На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 1 (110), 2024


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 1 (102)   -   ЛЮТИЙ, 2022   -   Сторінки: 20-30
Оцінка токсичності та механізму дії на організм лікарського засобу– похідного камфорної кислоти
Палагіна І.А.1, Кудря М.Я.1
1 «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, м. Харків

РЕФЕРАТ:
Лікарські засоби, їх активні інгредієнти в умовах виробництва та фармацевтичні відходи при потраплянні в об’єкти довкілля можуть бути небезпечними для здоров’я людини. Токсикологічна експертиза дозволяє прогнозувати ризик їх несприятливої дії на організм з визначенням пріоритетних критеріїв шкідливості.

Мета роботи: визначення можливих токсичних ефектів та механізму їх формування за різних умов експозиції оригінального антидіабетичного засобу на основі похідного камфорної кислоти – Діакамфу (ДКМФ).

Методи. Особливості впливу ДКМФ на організм вивчали в умовах гострого, підгострого та хронічного експериментів за різних шляхів його введення тваринам за показниками, які характеризують стан організму в цілому та окремих органів та систем, у тому числі прооксидантно-антиоксидантної та імунної систем. В окремих серіях експериментів досліджували його можливу алергізуючу та мутагенну дію.

Результати. Дослідження показали, що ДКМФ є практично нетоксичним за критерієм гострої токсичності, не кумулює, не має місцево-подразнюючої, мутагенної та алергізуючої дії, але здатний до шкірної резорбції. Несприятливий вплив ДКМФ на організм за умов перорального та інгаляційного наджодження реалізується шляхом порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу та клітинних компонентів імунологічної резистентності. Визначено високу чутливість легенів до інгаляційного впливу ДКМФ, зважаючи на посилення вільнорадикального окиснення в тканині органу на тлі послаблення антиоксидантної системи та зниження функціонального резерву нейтрофілів, що виявляється в період післядії.

Висновки. З урахуванням механізму токсичної дії обгунтувано гранично допустиму концентрацію ДКМФ у повітрі робочої зони на рівні 0,4 мг/м3, ІІ клас небезпеки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
антидіабетичний засіб – похідне камфорної кислоти; токсичність; механізм токсичної дії
ЛІТЕРАТУРА:
1. Bhusnure O.G., Dongare R.B., Cholve S.B., Giram P.S. Chemical hazards and safety management in pharmaceutical industry. J. Pharmacy Res. 2018. Vol. 12 (03). P. 357 - 369.
2. Нагорна А.М., Соколова М.П., Вітте П.М. та інш. Стан професійної захворюваності в період законодавчих змін в Україні. Укр. журн. з пробл. медицини праці. 2016. № 1 (46). С. 3 - 17. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2016.01.003
3. Нагорна А.М., Кононова І.Г. Професійні захворювання : стан, проблеми виявлення, реєстрації та обліку в сучасних умовах. Охорона праці. 2018. № 5. С. 48 - 51.
4. Gould J., Callis C.M., Dolan D.G. et al. Special endpoint and product specific considerations in pharmaceutical acceptable daily exposure derivation (review). Regul. Toxicol. Pharmacol. 2016. Vol. 79, Supl. 1. P. 79 - 93. DOI : https://doi.org/10.1016/j.yrtph.2016.05.022
5. Asfaw S., Enquselassie F., Tefera Y. et al. Determinants of chronic respiratory symptoms among pharmaceutical factory workers. J. Trop. Med. 2018. Vol. 3. P. 1 - 10. DOI : https://doi.org/10.1155/2018/3815689
6. Нагорна А.М., Соколова М.П., Кононова І.Г. Епідеміологічні дослідження професійного здоров’я в Україні. Укр. журн. з пробл. медицини праці. 2018. № 4 (57). С. 3 - 20. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2018.04.003
7. Sussman R.G., Schatz A.R., Kimmel T.A. et al. Identifying and assessing highly hazardous drugs within quality risk management programs. Regul. Toxicol. Pharmacol. 2016. Vol. 79, Supl. 1. P. 11 - 18. DOI : https://doi.org/10.1016/j.yrtph.2016.05.025
8. Зазуляк Т.С. Впровадження сучасних вимог до методик кількісного контролю шкідливих хімічних чинників у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств. Укр. журн. з пробл. медицини праці. 2020. Т. 16, № 1. С. 33 - 43. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2020.01.033
9. Beek T., Weber F.-A., Bergmann A. et al. Pharmaceuticals in the environment – global occurrences and perspectives. Environ. Toxicol. Chem. 2016. Vol. 35 (4). P. 823 - 835. DOI : https://doi.org/10.1002/etc.3339
10. Калапко О.М., Штриголь С.Ю., Мерзлікін С.І. Порівняльне дослідження N, N’-(етан-1,2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксаміду), діакамфу гідрохлориду та метформіну на моделі інсулінорезистентності. Фармакол. та лікарська токсикол. 2017. № 3. С. 56 - 63.
11. Guengerich F.P. Mechanisms of drug toxicity and relevance to pharmaceutical development. Drug Metab. Pharmacokinet. 2011. Vol. 26 (1). P. 3 - 14. DOI : https://doi.org/10.2133/dmpk.DMPK-10-RV-062
12. Доклінічні дослідження лікарських засобів : методичні рекомендації / За ред. О.В. Стефанова. Київ : Авіцена, 2002. 528 с.
13. Климкина Н.В., Плитман С.И. Колориметрический метод определения гистамина в крови и органах лабораторных животных. Биохимические методы исследования в гигиене. М. : Медицина, 1973. 87 с.
14. Фролов В.М., Ричнев В.Е., Бала М.А. Исследование циркулирующих иммунных комплексов при роже: диагностическое и прогностическое значение. Лаб. дело. 1986. № 3. С. 159 - 161.
15. Владимиров В.А., Суслова Т.Б. Реакции цепного окисления липидов в мембранных структурах клетки. Сверхслабое свечение в биологии: труды МОИП. М. : Наука, 1974. С. 38—51.
16. Современные методы в биохимии / под ред. В.Н. Ореховича. М. : Медицина, 1977. 392 с.
17. Moshynska O.V., Tretiak N.N., Anoshina M.Y., Yagovdick M.V. Hemoglobin-induced lipid peroxidation in anemia. Лікарська справа. 2001. № 4. С. 39 – 43.
18. Мишенева В.С., Горюхина Т А. Наличие глутатиона в нормальних и опухолевых тканях человека и животных. Вопросы онкологии. 1968. Т. 14 (10). С. 46 - 49.
19. Hansen L.G., Warwick W.J. A fluorometric micromethod for fat tocopherol. Clin. Biochem. 1970. Vol. 30. P. 225 - 229. DOI : https://doi.org/10.1016/S0009-9120(70)80031-5
20. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е. Метод определения активности каталазы. Лаб. дело. 1988. № 1. С. 16 - 19.
21. Костюк В.А., Потопович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцитина. Вопр. мед. химии. 1990. Т. 36, № 2. С. 88 - 91.
22. Лемешко В.В. Система микросомального окисления при развитии и старении организма. Биохимия. 1980. Т. 45, Вып. 11. С. 1964 – 1969.
23. Иммунологические методы : пер. с нем. / под ред. Г. Фримеля. М. : Медицина, 1987. С. 382 - 385.
24. Меньшиков В.В., Делекторская Л.И., Золотницкая Р.П. и др. Лабораторные методы исследования в клинике : справочник. М. : Медицина, 1987. 386 с.
25. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике. К. : Здоров’я, 1978. С. 20 - 21.
26. Кузовкова Н.А. Оценка активности естественных киллеров колориметрическим методом. Иммунол. 1991. № 4. С. 59 - 61.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.