Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 2 (87) - Червень, 2018 - Сторінки: 71-75
Гігієнічна оцінка впливу викидів від сучасних свинокомплексів на забруднення атмосферного повітря
Турос О.І.1, Слаутенко Є.Г.1, Михіна Л.І.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
УДК: 614.718:636.4:351.777
РЕФЕРАТ:
Стан проблеми. Розглянуто особливості забруднення атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони і сельбищної зони викидами від сучасних потужних свинокомплексів на прикладі свинокомплексу з річною потужністю 30 тис.голів.
Мета роботи: оцінити забруднення атмосферного повітря викидами від тваринницьких господарств на прикладі господарств за змістом свиней (свинокомплексів) потужністю 30 тис. голів на рік.
Матеріали і методи: були використані бібліографічний і бібліосемантичний пошук; проведено натурні інструментальні вимірювання концентрації забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел забруднення свинокомплексів і в атмосферному повітрі населених місць.
Результати. Встановлено, що максимальні концентрації забруднюючих речовин, що входять до складу емісій свинокомплексу (сірководень, аміак, тверді суспендовані частинки (ТСЧ)), не перевищують гранично допустимий викид. Середні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по частках максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДКмр) мають перевищення тільки по сірководню (на відстані до 200 м – 2,5 ГДКмр, на відстані 500 м – 2,4 ГДКмр, в 1000 м – 5 ГДКмр ), по іншим речовинам (аміак, ТСЧ) перевищень не було виявлено.
Висновки. Отримані результати свідчать про відсутність забруднень атмосферного повітря викидами аміаку і ТСЧ від свинокомплексів і про забруднення його сірководнем в концентраціях, що перевищують ГДКмр, в залежності від відстані (200, 500 і 1000 м).
Крім того, отримані результати дають можливість скоротити нормативні розміри санітарно-захисних зон тваринницьких комплексів за умови застосування сучасних виробничих технологій утримання та відгодовування свиней, організації виробничих систем вентиляції і технологічного процесу утримання худоби, що дозволяють знизити емісію сірководню до рівня нормативної ГДКмр.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
атмосферне повітря, свинокомплекси, хімічні речовини, математичне моделювання
ЛІТЕРАТУРА:
1. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) : ВНТП-АПК-02.05 / Мінагрополітики України. К., 2005. 98 с.
2. Слаутенко Є.Г. Нові інструменти оцінки небезпеки для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря свинокомплексами. Медичні перспективи. 2018. № 1. С. 96-97.
3. Шкуро В.В., Фещенко К.Д., Махнюк В.М., Могильний С.М. Сучасні гігієнічні аспекти функціонування тваринницьких комплексів в Україні. Гігієна населених місць : зб. наук. пр. К., 2009. Вип. 53. С. 37–46.
4. Фаломеев В.З., Сагло О. Ф., Підтереба О.І. Сучасні ефективні технології у свинарстві. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2005. № 3. С. 64–66.
6. РД 50-21 0-80 Методические указания по внедрению ГОСТ 17.2.3.02-78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления предельно-допустимых выбросов вредных веществ в атмосферу промышленными предприятиями». М. : Изд-во стандартов, 1980. С.89-94 ; 105-112.
8. Ciganek M., Neca J. Chemical characterization of volatile organic compounds on animal farms. Veterinary medicine. 2008. Vol. 53. № 12. P.641-651. https://doi.org/10.17221/1969-VETMED
9. Турос О.І. Можливості використання методології оцінки ризику в попереджувальному та поточному санітарному нагляді. Планування та забудова населених місць: актуальні санітарно-гігієнічні та екологічні проблеми і шляхи їх вирішення : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (Київ, 8-9 листопада 2007 р.). К., 2007. С. 25-26.
10. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) : ДСП–201-97/ МОЗ України. К., 1997. 57 с.
11. Рагойша А.А. CAS Registry Number и справочник Common Chemistry. Бюллетень химической информации. 2009. №1. С. 6-8.
12. Review of the reference dose and reference concentration process. EPA/630/P-02/002F, December 2002 Final Report. 2002. P. 23-28.
|