Мета дослідження – ретроспективний аналіз забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення різних регіонів України бенз(а)піреном, що мало місце у довоєнний період, як основи визначення фонового рівня на повоєнний період та встановлення небезпечної ролі воєнних дій у забрудненні.

Матеріали та методи дослідження. В роботі використано санітарно-гігієнічні, бібліометричні та аналітичні методи. Аналізу підлягали результати звітів НДР, виконаних лабораторією гігієни канцерогенних факторів ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва» (нині – «Інститут громадського здоров’я») Національної академії медичних наук України за останні більш ніж десять років, в яких наводяться дані власних досліджень щодо вмісту канцерогенних речовин різних класів, у т.ч. пріоритетних ПАВ у ґрунтах і харчових продуктах рослинного походження. Роботи виконані за керівництва професорів Н.Я. Янишевої, І.О. Черниченка та д.м.н. І.С. Киреєвої.

Результати. Аналітичний розгляд проблеми канцерогенної небезпеки забруднення довкілля свідчить, що на теренах України, у тому числі й сільськогосподарських територіях, у довоєнний період стабільно спостерігалося забруднення ґрунтів канцерогенними речовинами класу ПАВ, концентрації яких перевищували гранично допустимі, проте не завжди сягали небезпечних за транслокаційним ефектом рівнів.
Показано, що воєнні дії на території Україні вже кілька років супроводжуються появою численних додаткових джерел забруднення довкілля канцерогенами зазначеного класу. Особливо небезпечними у цьому відношенні є пересування військової техніки, розлив пального та численні пожежі різної потужності. Зазначене свідчить про небезпеку зростання загального забруднення ґрунтів і його ризику для сільськогосподарської продукції, вирощеної у таких умовах.

Висновок: у найближчій перспективі забруднення, що реєструвалося у довоєнний період, є певним фоновим рівнем вмісту у ґрунтах поліциклічних ароматичних вуглеводнів і його індикаторного показника бенз(а)пірену для майбутнього визначення внеску воєнних дій у забруднення довкілля та його небезпеку для населення.

ґрунт, бенз(а)пірен, поліциклічні ароматичні вуглеводні, рослини харчового призначення, фоновий рівень, вплив воєнних дій

1. Sytar O, Taran N. Effect of heavy metals on soil and crop pollution in Ukraine – a review. Journal of Central European Agriculture. 2022;23(4):881-7. DOI: https://doi.org/10.5513/jcea01/23.4.3603

2. Harada KH, Soleman SR, Ang JS, Trzcinski AP. Conflict-related environmental damages on health: lessons learned from the past wars and ongoing Russian invasion of Ukraine. Environmental Health and Preventive Medicine. 2022;27:35. DOI: https://doi.org/10.1265/ehpm.22-00122

3. The environmental impad of the conflict in Ukraine. Nairobi, Kenya: United Nations Environmental Programme; 2022. 56 p. EU/2466/NA.

4. Yanysheva N.I., Kireeva Yu.S., Chernichenko Yu.A. Hyhyenycheskye problem okhrani okruzhaiushchei sredi ot zahriaznenyia kantserohenamy [Hygienic problems of protecting the environment from pollution by carcinogens]. Kyiv: Zdorovia; 1985. 102 p. . Russian.

5. Yanysheva N.I., Chernichenko Yu.A., Tsipryan V.Yu. K voprosu obosnovanyia dopustymikh urovnei soderzhanyia benz(a)pyrena v produktakh pytanyia [On the issue of justification of permissible levels of benzo(a)pyrene in food products]. Eksperymentalnaia onkolohyia [Experimental oncology]. 1999;21(1):9-12. . Russian.

6. Mebarka DH, Taleb S, Benghalem A, Tundo P, Ahmed MT, Arabi M. Residue analysis of some PAHs in some algerian soil: a preliminary environmental impact assessment. Energy Procedia. 2012;18:1125-34. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2012.05.127

7. Wild SR, Jones KC. Polynuclear aromatic hydrocarbons in the United Kingdom environment: a preliminary source inventory and budget. Environmental Pollution. 1995;88(1):91-108. DOI: https://doi.org/10.1016/0269-7491(95)91052-m

8. Koziarin IP, Khomenko IM, Chernychenko IO, Lytvychenko OM. Osoblyvosti laboratornykh doslidzhen stanu dovkillia u voiennyi period [Features of laboratory studies of environment state during the war period]. Environment & Health [Dovkillia ta zdorovia]. 2023 Sep;(3 (108)):24-30. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2023.03.024

9. Singh L, Agarwal T, Simal-Gandara J. Summarizing minimization of polycyclic aromatic hydrocarbons in thermally processed foods by different strategies. Food Control. 2022; Nov :109514. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2022.109514

10. Ingenbleek L, Veyrand B, Adegboye A, Hossou SE, Konй AZ, Oyedele AD, Kisito CS et al. Polycyclic aromatic hydrocarbons in foods from the first regional total diet study in Sub-Saharan Africa: contamination profile and occurrence data. Food Control. 2019; Sep 103:133-44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2019.04.006

11. Einolghozati M, Talebi-Ghane E, Amirsadeghi S, Fereshteh M. Evaluation of polycyclic aromatic hydrocarbons (PAHs) in processed cereals: a meta-analysis study, systematic review, and health risk assessment. Heliyon. 2022; Dec 8(12):e12168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e12168