| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 3 (88) - Вересень, 2018 - Сторінки: 75-79
Відновлення працездатності та енергетичних можливостей організму учасників бойових дій у процесі реабілітації
Кальниш В.В.1, Мальцев О.В.2
1 ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України»
2 Українська військово-медична академія
АНОТАЦІЯ:
Метою даної роботи було дослідження відновлення працездатності і функціонального стану військовослужбовців, які повернулися із зони проведення бойових дій, після чого були спрямовані на реабілітацію в стаціонарних умовах.
Матеріали і методи: Дослідження комбатантів проводилося на початку і в кінці реабілітації. Для оцінки працездатності були обрані психофізіологічні показники, що відображають рівень активації організму, що характеризують індивідуально-типологічні якості, що відображають рівень мобілізації людини при виконанні інформаційних завдань. Також розглянуто можливі трансформації в регуляції серцевого ритму при відновленні функціональних резервів організму військовослужбовців.
Результати: Встановлено, що за комплексом психофізіологічних показників працездатність військовослужбовців після перебування в зоні бойових дій в результаті проведених реабілітаційних заходів в середньому істотно покращилася на 11,3%. Рівень стабілізації варіабельності різних психофізіологічних функцій в середньому покращився на 32,9%, що свідчить про підвищення рівня їх мобілізації і стабілізації коливань функціонального стану військовослужбовців. Стан енергетичної сфери у військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО, значно покращився, про що свідчать зрушення значень комплексу показників серцевого ритму на 22,7% і зниження внутрішньогрупового розкиду цих показників на 21,3%. Позитивні зміни, що спостерігаються в енергетичній сфері військовослужбовців, можна оцінити як більш інтенсивні (22,7%), ніж в інформаційній сфері (11,3%).
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
бойові дії, психофізіологічний стан, працездатність, реабілітація
ЛІТЕРАТУРА:
1. Кальниш В.В., Пишнов Г.Ю., Швець А.В. Вилікувати душу. Оборонний вісник. 2017. № 3. С. 20-25.
2. Кочина М. Л., Фирсов А. Г. Многофункциональный прибор для проведения психофизиологических исследований. Прикладная радиоэлектроника : науч.-техн. журн. 2010. № 2 (9). С. 260–265.
3. Кочина М.Л., Каминский А.А. Компьютерный ритмограф. Радиотехника. 2010. № 160. С. 263-267.
4. Макаренко Н.И. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. Киев, 1996. 336 с.
5. Навакатикян О.А., Крыжановская В.В., Кальниш В.В. Физиология и гигиена умственного труда. К. : Здоров’я, 1987. 152 с.
6. Трінька І.С., Кальниш В.В., Швець А.В., Мальцев О.В. Особливості впливу чинників бойового середовища на військовослужбовців. Військова медицина України. 2016. №2. С. 73-80.
7. Clemente-Suarez V.J., Palomera P.R., Robles-Pérez J.J. Psychophysiological response to acute-high-stress combat situations in professional soldiers. Stress and Health. 2017. DOI : https://doi.org/10.1002/smi.27788. Hanwella R., Jayasekera N.E, de Silva V.A. Mental health status of Sri Lanka Navy personnel three years after end of combat operations: a follow up study. PLoS ONE. 2014. 9(9). e108113. DOI : https://doi.org/10.1371/journal.pone.0108113.9. Driskell J. E., Salas E. Stress and Human Performance. Psychology Press, 2013. Р. 89-126.
|
