Зростання поширеності хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ), які зумовлюють високий рівень смертності та інвалідизації населення, викликає необхідність досліджень у напрямку їх профілактики та вдосконалення шляхів ранньої діагностики. У нинішніх умовах актуальність профілактики НІЗ набуває особливого значення, адже хворі на ці захворювання є групою ризику з тяжким перебігом COVID-19. З урахуванням процесів урбанізації дослідження особливостей епідеміології факторів ризику розвитку НІЗ необхідно проводити для міського і сільського населення окремо.
Метою дослідження є систематизація факторів ризику розвитку неінфекційних хронічних захворювань міських жителів України.
Матеріали і методи дослідження. Використовували методи структурнологічного аналізу, бібліосемантичний. Проведено контекстний пошук у таких базах даних, як Державна служба статистики України, the World Health Data Platform, the Global Burden of Disease IHME, а також у доступних публікаціях у системі PubMed, CochraneLibrary.
Результати. Демографічні тенденції в Україні характеризуються переважанням смертності над народжуваністю. Від 1990 року населення скоротилося на 19,2%. НІЗ є основною причиною смертності українців. Фактори ризику, що сприяють розвитку НІЗ, є поширеними у популяції. Зростання смертності зумовлене дією чинників ризику, пізньою діагностикою НІЗ. Надмірну масу тіла та ожиріння має більшість населення віком понад 18 років, а у великих містах за останні 5 років спостерігається різке збільшення частки осіб з ожирінням. Гіподинамія та нераціональне харчування є характерними рисами міських жителів. Додатковим чинником ризику розвитку НІЗ є забруднення атмосферного повітря.
Висновки. Для міського населення України характерними є такі чинники ризику НІЗ, як старіння населення, гіпокінезія, нераціональне харчування, забруднення атмосферного повітря, гіподіагностика НІЗ. Всі ці фактори у поєднанні з низьким соціально-економічним рівнем більшості населення країни формують необхідність активнішого впровадження профілактичних заходів.

фактори ризику, хронічні неінфекційні захворювання, забруднення атмосферного повітря, смертність, COVID-19

1. The impact of the COVID-19 pandemic on noncommunicable disease resources and services: results of a rapid assessment. Copenhagen : WHO, 2020. 32 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/ncds-covid-rapid-assessment

2. STEPS survey reveals high prevalence of noncommunicable disease risk factors in Ukraine. Copenhagen : World Health Organization, 2020. 14 р.

3. Political declaration of the third high-level meeting of the General Assembly on the prevention and control of non-communicable diseases. Time to deliver: accelerating our response to address noncommunicable diseases for the health and well-being of present and future generations. New York : United Nations, 2018. 7 p.

4. Jeong I.K., Yoon K.H., Lee M.K. Diabetes and COVID-19: Global and regional perspectives. Diabetes Res Clin Pract. 2020. Vol. 166. P. 108-303. doi: 10.1016/j.diabres.2020.108303.

5. Nishiga M., Wang D.W., Han Y., Lewis D.B., Wu J.C. COVID-19 and cardiovascular disease: from basic mechanisms to clinical perspectives. Nat Rev Cardiol. 2020. Vol. 17 (9). P. 543-558. DOI: . https://doi.org/10.1038/s41569-020-0413-9

6. GBD 2019 Risk Factors Collaborators. Global burden of 87 risk factors in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet. 2020. Vol. 17. P. 1223-1249. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30752-2

7. Shawar Y.R., Crane L.G. Generating global political priority for urban health: the role of the urban health epistemic community. Health Policy Plan. 2017. Vol. 32 (8). P. 1161-1173. DOI: https://doi.org/10.1093/heapol/czx065

8. Vollset S.E., Goren E., Yuan C.W. et al. Fertility, mortality, migration, and population scenarios for 195 countries and territories from 2017 to 2100: a forecasting analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet. 2020. Vol. 17. P. 1285-1306. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30677-2

9. Schüz J., Espina C., Wild C.P. Primary prevention: a need for concerted action. Mol Oncol. 2019. Vol. 13 (3). P. 567-578. DOI: https://doi.org/10.1002/1878-0261.12432

10. Wild C.P., Espina C., Bauld L. et al. Cancer Prevention Europe. Mol Oncol. 2019. Vol. 13 (3). P. 528-534. doi: 10.1002/1878-0261.12455. DOI: https://doi.org/10.1002/1878-0261.12455

11. Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S. Et al. ESCS cientific Document Group. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts) Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR). Eur Heart J. 2016. Vol. 37 (29). P. 2315-2381. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106

12. Winnige P., Vysoky R., Dosbaba F., Batalik L. Cardiac rehabilitation and its essential role in the secondary prevention of cardiovascular diseases. World J Clin Cases. 2021. Vol. 16. P. 1761-1784. DOI: https://doi.org/10.12998/wjcc.v9.i8.1761

13. Paliychuk O.V., Polishchuk L.Z., Rossokha Z.I., Chekhun V.F. Molecular-genetic models for prognosis of development of tumors of reproductive system in women with family history of cancer. Exp Oncol. 2018. Vol. 40 (1). P. 59-67. DOI: https://doi.org/10.31768/2312-8852.2018.40(1):59-67

14. Malik V.S., Willet W.C., Hu F.B. Nearly a decadeon – trends, risk factors and policy implications in global obesity. Nat Rev Endocrinol. 2020. Vol. 16. P. 615-616. DOI: https://doi.org/10.1038/s41574-020-00411-y

15. Liu J., Ren ZH., Qiang H. et al. Trends in the incidence of diabetes mellitus: results from the Global Burden of Disease Study 2017 and implications for diabetes mellitus prevention. BMC Public Health. 2020. Vol. 20. P. 1415. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-09502-x STEP

16. Myers J., Kokkinos P., Nyelin E. Physical Activity, Cardiorespiratory Fitness, and the Metabolic Syndrome. Nutrients. 2019. Vol. 11 (7). P. 1652. DOI: https://doi.org/10.3390/nu11071652

17. Yu E., Malik V.S., Hu F.B. Cardiovascular Disease Prevention by Diet Modification: JACC Health Promotion Series. J Am Coll Cardiol. 2018. Vol. 72 (8). P. 914-926. doi: 10.1016/j.jacc.2018.02.085. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.02.085

18. Polka N.S., Dobrianska O.V., Turos O.I., Dardynskaia I.V., Zeingler D. The Peculiarities of the Prevalence of Tobacco Smoking among Schoolchildren in Ukraine. Childshealth. 2016. Vol. 6. P. 27-30. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.6.74.2016.82127

19. Yelizarova O., Stankevych T., ParatsA., Antomonov M., Polka N., HozakS. Specific Features of the Ukrainian Urban Adolescents’ Physical Activity: a Cross-Sectional Study. J Environ Public Health. 2020. e3404285. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/3404285

20. Andrieieva О., HakmanA. Health status and morbidity of children 11-14 years of age during school. Journal of Physical Education and Sport. 2018. Supp. issue 2. P. 1231-1236.

21. Соціально-демографічні характеристики домогосподарств в Україні. Статистичний збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2020. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_sdhdu2019.pdf

22. Islam S., Tabassum R., Liu Y. et al. The role of social media in preventing and managing non-communicable diseases in low-and-middle income countries: Hope or hype? Health Policy and Technology. 2019. Vol. 8, Issue 1. P. 96-101. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hlpt.2019.01.001

23. Hussain A., Mahawar K., Xia Z., Yang W., El-Hasani S. Obesity and mortality of COVID-19. Meta-analysis. Obes Res Clin Pract. 2020 Vol. 14 (4). P. 295-300. DOI: https://doi.org/10.1016/j.orcp.2020.07.002

24. Zhong R., Chen L., Zhang Q. et al. Which Factors, Smoking, Drinking Alcohol, Betel Quid Chewing, or Underlying Diseases, are More Likely to Influence the Severity of COVID-19? Front Physiol. 2021. Vol. 11. e623498. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.623498

25. Рингач Н.О. Грамотність з питань здоров’я і досягнення Цілей сталого розвитку в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2020. Vol. 2 (40). P. 71-88. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2020.02.071

26. Катеренчук І.П., Мохначов О.В. Комплаєнс як передумова ефективності терапії коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби. Вісник проблем біології і медицини. 2019. Вип. 2, т. 2. C. 120-123.

27. Сердюк А.М., Гуліч М.П., Коблянська А.В., Любарська Л.С., Петренко О.Д., Харченко О.О., Ященко О.В., Ольшевська О.Д. Обґрунтування наукових засад реалізації заходів профілактики неінфекційних захворювань в Україні відповідно до цілей сталого розвитку. Актуальні питання захисту довкілля та здоров’я населення України (результати наукових розробок 2018). К., 2019. Вип. 5. С. 18-100.

28. Бронхіальна астма. Хронічне обструктивне захворювання легень. В світлі сучасних рекомендацій GINA (2017), SIGN 153 (2016), GOLD (2017), NICE (2010) / за ред. акад. НАМНУ Фещенка Ю.І. К. : ТОВ «Доктор-Медіа-Груп», 2018. 220 с.

29. Ковальов О.О. Україна проти раку: національна програма онкологічного скринінгу. Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія. 2019. № 3 (59). C. 8-9.

30. Турос О.І. Аналіз довгострокового спостереження за станом атмосферного повітря, який здійснюється органами санітарно-епідеміологічної служби України. Мед. перспективи. 2008. № 3. С. 52-56.

31. Serdyuk A.M., Hushchuk I.V., Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M. Features of atmospheric air pollution in a non-industrial city: risk for the population. Medycni perspektyvy. 2019. T. 24. № 4. P. 154-159. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.4.189609

32. Черниченко I.O., Литвиченко O.M., Соверткова Л.С., Цимбалюк С.M. Оцінка канцерогенного ризику для населення промислових міст України. Довкілля та здоров’я. 2017. № 2. P. 17-22. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2017.02.017

33. Турос О.І. Розробка наукових підходів до вдосконалення гігієнічної оцінки небезпеки від джерел забруднення атмосферного повітря на основі показників ризику: автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.02.01. К., 2008. 39 с.

34. Турос О.I., Петросян А.А., Давиденкo Г.М. Оцінка соціальних втрат здоров’я населення, зумовлених промисловим забрудненням атмосферного повітря викидами зважених часток (ЗЧ10). Медичні перспективи. 2017. Т. 22, № 1. С. 97-102.

35. In ‘tVeen J.C.C.M., Kappen J.H., van Schayck O.CP. Luchtverontreiniging: een determinant voor COVID-19? [Air pollution: a determinant for COVID-19?]. Ned Tijdschr Geneeskd. 2020. Vol. 164. eD5153. URL : https://www.ntvg.nl/system/files/publications/d5153.pdf https://www.ntvg.nl/system/files/publications/d5153.pdf

36. Health risk assessment of air pollution: general principles. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2016. 40 p.

37. Turos O., Maremukha T., Petrosian A., Mykhina L., Morhulova V. Integral indicators as tools for air quality assessment. Довкілля та здоров’я. 2019. № 1 (90). С. 51-55. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.051

38. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2018 році / Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. К., 2019. 483 c.

39. Brunekreef B., Downward G., Forastiere F. et al. Air pollution and COVID-19. Luxembourg : European Parliament, 2021. 66 p.

40. Krzemińska A.E., Zaręba A.D., Dzikowska A., Jarosz K.R. Cities of the future-bionic systems of new urban environment. Environ Sci Pollut Res Int. 2019. Vol. 26 (9). P. 8362-8370. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-017-0885-2