Мета роботи: визначення кількісних показників впливу хлорованої питної води, забрудненої хлорорганическими сполуками, на онкологічну захворюваність для обґрунтування профілактичних заходів з мінімізації впливу цього фактора на здоров'я населення.

Матеріали та методи. Проводився епідеміологічний аналіз даних онкологічної захворюваності дорослого населення рр. Світловодськ, Олександрія, Знам'янка, Кропивницький Кіровоградської області за десятирічний період (2006-2015 рр.). Проаналізовано 160 проб питної води з магістрального водоводу «Дніпро-Кіровоград» та водопровідних мереж досліджуваних міст на вміст хлорорганічних сполук (ХОС). Для встановлення зв'язків між ХОС питної води і онкозахворюваністю населення Кіровоградської області був проведений кореляційний, кластерний і регресійний аналізи за допомогою пакета STATISTICA 7.0 та програм Microsoft Excel.

Результати досліджень. Відзначається постійне зростання онкозахворюваності дорослого населення області (приріст 14,3%) при утриманні хлороформу в питній воді на рівні 2-3 ГДК. Показана кореляційний зв'язок між наднормативним вмістом хлороформу в питній воді і пухлинами шлунка та ободової кишки (r = 0,9, p <0,05) у населення Кіровоградської області. Тривале споживання хлорованої питної води призвело до 170 додатковим випадкам онкологічних захворювань на 100 тис. Населення області.

Висновки. Встановлено, що населення великих міст Кіровоградської області забезпечується питною водою з водогону «Дніпро-Кіровоград» з надлишком ХОС, переважно хлороформу (2-3 ГДК), і наражається на ризик онкозахворювань, в часності раку шлунка та ободової кишки (r = 0,9, р <0,05). Показано, що вживання забрудненої ХОС питної води може впливати на виникнення додаткових рівнів онкопатології населення (160 випадків на 100 тис. Населення серед чоловіків і 190 - серед жінок). Десятки випадків онкозахворювань шлунка та ободової кишки пов'язані з хлорованою питною водою. Відзначено негативні тенденції зростання онкологічної захворюваності населення в великих містах Кіровоградської області, одним з онкогенних факторів якої є забруднення питної води хлороформом в наднормативних кількостях. Це вимагає застосування дієвих профілактичних заходів і управлінських рішень щодо зменшення вмісту токсичних хлорорганічних сполук у питній воді та попередження їх впливу на здоров'я населення.

питна вода, хлороформ, онкологічна захворюваність

1. WHO. Сancer. URL : https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/cancer

2. Бюлетень національного канцер-реєстру України «Рак в Україні, 2016-2017. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби». К., 2018 № 19. URL : http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_19/index.htm

3. ВОЗ. Профилактика рака. URL : https://www.who.int/cancer/prevention/ru/

4. Kostopoulou М., Toledano М., Wright J., Patelarou W., Kogevinas M. Occurrence of DBPs in Drinking Water of European Regions for Epidemiology Studies. American Water Works Association. 2016. Vol.108. Issue10. P. 501-512. DOI: https://doi.org/10.5942/jawwa.2016.108.0152

5. Fakhri Y., Mohseni-BandpeiA., Conti G., Keramati H. Health risk assessment induced by chloroform content of the drinking water in Iran: systematic review. Toxin Reviews. 2017. Vol. 36. Issue 4. P.342-351. DOI: https://doi.org/10.1080/15569543.2017.1370601

6. Прокопов В. О. Питна вода України: медико-екологічні та санітарно-гігієнічні аспекти. К. : Медицина, 2016. 400 с.

7. Прокопов В.О., Гуленко С.В. Гігієнічна оцінка канцерогенного ризику здоров’ю через споживання хлорованої питної води. Довкілля та здоров’я. 2013. № 2 (65). С. 50-54.

8. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К., 2018. 579 с.

9. Газохроматографічне визначення тригалогенметанів (хлороформу) у воді : методичні вказівки МВ № 005298. К. : МОЗ України, 1999. 9 с.

10. Hrudey S., Backer L., Humpage A., Krasner S. Evaluating evidence for association of human bladder cancer with drinking-water chlorination disinfection by-products. Journal of Toxicology and Environmental Health. Part B. 2015. Vol. 18 (5). P. 213-241. DOI: https://doi.org/10.1080/10937404.2015.1067661

11. Weisel C.P., Jo W-K. Ingestion, inhalation, and dermal exposure to chloroform and trichloroethene from tap water. Environmental Health Perspectives. 1996. Vol. 104 (1). P. 48-51. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.9610448

12. Wang G-S., Deng Y-C., Lin T-F. Cancer risk assessment from trihalomethanes in drinking water. Science Total Environment. 2007. Vol. 387 (1–3). P. 86–95. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2007.07.029

13. Прокопов В.А., Шушковская С.В. Влияние хлорированной питьевой воды на заболеваемость населения раком ободочной кишки (эпидемиологическое исследование). Довкілля та здоров’я. № 3 (62). 2012. С. 46-51.