Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 3 (88) - Вересень, 2018 - Сторінки: 45-49
Переваги використання оцінки ризику для здоров’я населення при обґрунтуванні розмірів санітарно-захисних зон для теплоенергетичних об’єктів
Турос О.І.1, Петросян А.А.1, Маремуха Т.П.1, Моргульова В.В.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
РЕФЕРАТ:
Метою даної роботи є аналіз рівнів ризику для здоров'я населення, яке проживає в зоні впливу теплоенергетичних об'єктів при обґрунтуванні розмірів санітарно-захисних зон. Матеріали і методи: У рамках проведеного дослідження вибрано теплову електростанцію, яка знаходиться в Київській області і працює на вугіллі. Визначення контрольних точок обумовлено метеорологічними і топографічними особливостями досліджуваної території, які впливають на характер просторового розподілу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі житлової забудови (на відстанях від 400 до 11000 м). Для розрахунку усереднених концентрацій (річних, добових, місячних і річних) використаний програмний комплекс ISC-AERMOD. Розрахунок критеріїв ризику здійснено відповідно до затвердженої процедури оцінки ризику для здоров'я населення, рекомендованої Агентством США з охорони навколишнього середовища та Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Результати: Показано неоднорідність просторового забруднення атмосферного повітря від викидів пріоритетних забруднюючих речовин (сірки діоксиду, азоту діоксиду, вуглецю оксиду, пилу НДПС, ВЧ10) ТЕС на кордоні житлової забудови. Встановлено, що рівні неканцерогенними ризику для здоров'я населення (при добовому впливі) перевищують допустимі рівні, тільки для пилу НДПС і ВЧ10 (HQ = 1,1 ÷ 2,5). Проведено додаткові розрахунки рівнів індивідуального ризику смерті від ВЧ10, які на досліджуваній території коливаються - IRМ = 3,6 × 10-5 ÷ 7,7 × 10-4 і є неприпустимим для проживання населення в 17 контрольних точках. Отримані результати потверждают необхідність проведення моніторингових досліджень ВЧ10 і ВЧ2.5 в приземному шарі атмосфери в зоні впливу ТЕС з метою розробки природоохоронних і профілактичних заходів при обґрунтуванні розмірів СЗЗ. Висновки: Проведені дослідження підтверджують «гіпотезу" щодо взаємозв'язку між тривалої (хронічної) експозицією населення дрібнодисперсного пилом при просторовому поширенні на далекі відстані (болем 4000 м) і ймовірністю додаткової смертності. Це, в свою чергу, вимагає обгрунтованості при встановленні розмірів СЗЗ для теплоенергетичних об'єктів, з огляду на специфіку просторового розподілу забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери, обумовлену метеорологічними і топографічними особливостями досліджуваної території. Що стосується планування заходів щодо зниження рівнів ризику в даному випадку, то вони повинні базуватися на результатах більш глибокої оцінки різних аспектів існуючих проблем і встановленні ступеня їх пріоритетності на підставі аналізу «користь-шкода».
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
якість повітря, громадське здоров’я, оцінка ризику, теплоенергетичні об’єкти, санітарно-захисна зона
ЛІТЕРАТУРА:
5. Emissions of air pollutants from large combustion plants. URL : https://www.eea.europa.eu/data-and-maps/indicators/emissions-of-air-pollutants-from/assessment-1
6. State of Global Air 2018 : special report / Health Effects Institute. - Boston, MA, 2018. – 24 p.
7. Proposed guidance for air dispersion modeling. RFP #SSB-034875 / Ontario Ministry of the Environment. - Toronto, 2003. – 98 p.
9. Турос О.І. Гігієна повітря / О. І. Турос, А. А. Петросян, Л.І. Михіна //Досвід та перспективи наукового супроводу проблем гігієнічної науки та практики: зб. наук. пр. - К, 2011. – С. 133 - 149.
10. Health risks of air pollution in Europe – HRAPIE : technical report / WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen, 2014. – 65 p.
11. Environment and Human Health : Joint EEA-JRS report / European Environment Agency. – Copenhagen, 2013. – 112 p.
12. Review of evidence on health aspects of air pollution – REVIHAAP : technical report / WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen, 2013. – 302 p.
|