На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 1 (110), 2024


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 2 (103)   -   Червень, 2022   -   Сторінки: 53-62
Стан професійного стресу у медичних працівників, протидії та його подолання
Чорна В.В.1, Махнюк В.М.2, Могильний С.М.2, Хлєстова С.С.1, Подолян В.М.1, Фурман Л.Б.3, Ларченко І.В.4, Чайка А.В.2
1 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця
2 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
3 3КНП "Вінницький обласний центр післядипломної освіти медичних працівників", Вінниця
4 Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ

УДК: 613.2 : 616.89-008.44

РЕФЕРАТ:
Мета роботи. Визначити прояви та рівень предикторів розвитку емоційного вигорання (ПРЕВ) у медичних працівників Вінницької області та розробити профілактичні заходи щодо його запобігання.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 324 респонденти – медичні працівники охорони здоров’я Вінницької області. Серед них 82,4% – жінки, 17,6% – чоловіки. Середній вік респондентів серед лікарів становив – 44,6+12,2 років, серед середнього медичного персоналу (СМП) – 37,2+11,4 років. Стаж роботи за професійною діяльністю становив: серед лікарів – 19,7+12,3 років, а серед СМП – 15,5+11,1 років. Використано психодіагностичний метод емоційного вигорання Бойко В.В. та адаптована методика Водопьянової Н.Е. Статистична обробка результатів дослідження виконано в ліцензійному стандартизованому пакеті Statistica 6.1 for Windows з підрахунком середньої арифметичної величини, стандартної середньої арифметиної помилки. Вірогідність різниці оцінювали за допомогою критерія Стьюдента (t). В роботі використано контент-аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень.

Результати досліджень. В статті подано аналіз стану професійного та емоційного вигорання/стресу у медичних працівників сфери охорони здоров’я України та зарубіжжя. Висвітлено основні причини професійного вигорання/стресу, їх фактори та наслідки.

Висновки. Вказані результати досліджень свідчать про неналежні умови праці та наявність шкідливих професійних факторів, які призводять до високого рівня емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних досягнень, що негативно впливає на виконання своїх професійних обов’язків кожним другим медпрацівником та вимагає надання їм амбулаторного лікування з метою запобігання переходу синдромів ПРЕВ та професійного вигорання в хвороби. Нами було рекомендовано заходи щодо запобігання професійного вигорання/стресу у медичних працівників сфери охорони здоров’я України.
Перспективою подальшого дослідження є вивчення проблеми професійного вигорання/стресу, протидія та створення ефективної системи профілактики психічного здоров’я як медичного персоналу, так і населення України.




КЛЮЧОВІ СЛОВА:
професійний стрес, предиктори розвитку емоційного вигорання, медичні працівники, профілактика
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вежновець Т.А., Парій В.Д. Синдром емоційного вигорання в медичних працівників хірургічних відділень із позиції кадрового менеджменту. Україна. Здоров’я нації. 2016. № 1-2. С. 41-47.
2. Що насправді затвердили в МКХ-11? Укр. мед. часопис. 2019. URL : https://www.umj.com.ua/article/158015/shhonaspravdi-zatverdili-v-mkh-11
3. Кастнерова М., Бабінець Л.С., Боровик І.О., Бабінець А.І. та інш. Синдром вигорання – важлива проблема підготовки медичних сестер (досвід Південної Чехії). Медична освіта. 2018. №1. С. 75-78. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.1.8825
4. Карвацька Н.С., Гринько Н.В., Савка С.Д., Кауней Т.Г. Емоційне вигорання в практиці лікарів загальної практики. World Science. 2018. №4 (32). С. 4-7.
5. Лазуренко О.О. Психологія професійного здоров’я фахівця: до проблеми профілактики емоційного вигорання та формування емоційної компетентності лікаря. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools. 2016. № 1 (13). Р. 140-154.
6. Марута Н.О., Чабан О.С., Каленська Г.Ю. Особливості емоційного вигорання в працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров’я. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. №7 (109). С. 22-29. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.7.109.2019.183009
7. Мудренко И.Г., Потапов А.А., Сотников Д.Д., Свириденко Д.Ю., Юрченко В.С. Формирование синдрома сгорания у медицинских работников различных специальностей. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 2016. № 4(2). С. 316-323.
8. Потаскалова В.С., Хайтович М.В., Дідкова Ю.П., Залєвська Т.Д., Левковська В.І., Швидка І.М. та інш. Тренінги комунікативності і асертивності як способи попередження професійного вигорання медичного персоналу та підвищення якості надання медичної допомоги населенню. Сімейна медицина. 2015. №3. С. 71-73.
9. Никифорова Г.С. Практикум по психологии здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. СПб. : Питер, 2005. 351 с.
10. Савка Ю.М., Сливка Я.Ш., Поляк-Митровка І.І. та ін. Синдром професійного вигорання у медичних працівників м. Ужгород. Проблеми клінічної педіатрії. 2018. №1 (39). С. 66-72.
11. Чорна В.В. Реформування охорони здоров’я для зміцнення психічного здоров’я населення України та досвід країн ЄС. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2020. Т. 24, № 3. С. 447-456. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(3)-11
12. Чорна В.В. Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їх психологічного благополуччя. Довкілля та здоров’я. 2020. №4 (97). С. 53-62. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.053
13. Amoafo E., Hanbali N., Patel A., Singh P. What are the significant factors associated with burnout in doctor? Occup Med (Lond). 2015. Vol. 65(2). P.117-121. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqu144
14. Azam K., Khan A., Alam M.T. Causes and Adverse Impact of Physician Burnout: A Systematic Review. J Coll Physicians Surg Pak. 2017. Vol. 27(8). P. 495-501.
15. Botha E., Gwin T., Purpora C. The Effectiveness of Mindfulness Based Programs in Reducing Stress Experienced by nurses in Adult Hospital Settings: a Systematic Review of Quantitative Evidence Protocol. JBI Database System Rev Implement Rep. 2015. Vol. 13 (10). P. 21-29. DOI: https://doi.org/10.11124/jbisrir-2015-2380
16. Chorna V.V., Furman L.В., Ficsat M. Hygienic assessmentof the conditions of psychiatric medical staff in health care facilities. Scientific Journal of Polonia University. 2021. Vol. 46, № 3. Р. 215-221 DOI: https://doi.org/10.23856/4628
17. Chorna V.V., Makhniuk V.М., Pshuk N.G., Gumeniuk N., Shevchuk Y., Khliestova S. Burnout in Mental Health Professionals and the Measures to Prevent it. Georgian Medical News. 2021. №1. Р.113-118.
18. Despland J.N., Duc Marwood A., Herrera F., Maccaferri G.E. Psychotherapy Training for Psychiatrists: Issues and Challenges. Rev Med Suisse. 2016. №12 (531). Р. 1549-1553.
19. Degen Ch., Li J., Angerer P. Physicians’ Intention to Leave Direct Patient Care: an Integrative Review. Human Resources for Health. 2015. Vol. 13(8). P. 74. DOI: https://doi.org/10.1186/s12960-015-0068-5
20. Rotenstein L.S., Torre M., Ramos M.A., Rosales R.C. et al. Prevalence of Burnout Among Physicians: A Systematic Review. JAMA. 2018. Vol. 320 (11). P.1131-1150. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.12777
21. Suleiman-Martos N., Albendin-Garcia L., Gomez-Urguiza J.L. et al. Prevalence and Predictors of Burnout in Midwives: F Systematic Review and Meta-Fnaiysis. Int J Environ Res Public Health. 2020. Vol. 17 (2). pii: E641. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17020641
22. Vandenbroeck S., Van Gerven E., De Witte H., Vanhaecht K., Godderis L. Burnout in Belgian PHysicians and Nurses. Occup Med (Lond). 2017. Vol. 67(7). P. 546-554. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqx126
23. Williams E.S., Manwell L.B., Konrad T.R., Linzer M. The relationship of organizational culture, stress, satisfaction, and burnout with physician-reported error and suboptimal patient care: results from the MEMO study. Health Care Manage Rev. 2007. Vol. 32(3). P. 203-212. DOI: https://doi.org/10.1097/01.HMR.0000281626.28363.59
24. Zhang S., Wang J., Xie F., Yin D. et al. A Cross-Sectional Study of Job Burnout, Psychological Attachment, and the Career Calling of Chinese Doctors. BMC Health Serv Res. 2020. Vol. 20(1). P.193. DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-020-4996-y
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.