Мета роботи - визначення можливих механізмів впливу пріоритетних канцерогенних металів атмосферних забруднень (хром, нікель, кадмій, свинець) на формування захворюваності населення на рак щитовидної залози.

Методи. Використаний метод теоретичного аналізу (узагальнення, синтез, абстрагування) літературних і власних даних, що стосуються особливостей біоеффектов канцерогенних металів і закономірностей їх прояву.

Результати проведеного аналізу дозволяють припустити, що досліджувані канцерогенні метали при хронічному комбінованому надходженні в організм, викликаючи численні ефекти на різних рівнях (молекулярному, біохімічному, органному, системному), можуть впливати на формування захворюваності населення на рак щитовидної залози двома шляхами: 1 – шляхом індукції прямих і непрямих (оксидативних) пошкоджень ДНК і епігенетичних порушень в незмінних тиреоцитах з подальшим розвитком нестабільності генома, виникненням мутацій, раку; 2 – шляхом індукції аналогічних пошкоджень в попередньо викликаних вузлових утвореннях (струмогенний ефект), проліферуючі клітини яких представляють чутливий морфологічний субстрат для їх виникнення.
Тривале існування комплексу цих змін на фоні порушень функцій імунної системи, притаманних будь-яким металам, може сприяти зростанню ризику і прискоренню розвитку злоякісних пухлин щитовидної залози серед населення.

рак щитовидної залози, хром, кадмій, нікель, свинець, атмосферне повітря, механізми дії, огляд літератури

1. Литвиченко О.Н., Черниченко И.А., Цимбалюк С.Н. Влияние приоритетных химических канцерогенов атмосферного воздуха на заболеваемость населения раком щитовидной железы. Здоровье и окружающая среда: сб. науч. тр. Минск, 2015. Т. І, вып. 25. С. 55-58.

2. Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Цимбалюк С.М., Швагер О. В., Соверткова Л.С., Баленко Н.В. Хімічні канцерогени атмосферного повітря: вплив на захворюваність населення на рак щитоподібної залози. Гігієна населених місць: зб. наук. праць. Київ, 2015. Вип. 66. С. 104-110.

3. Басков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования. К. : МАУП, 2004. 215 с.

4. Сердюк А.М., Белецкая Э.Н., Паранько Н.М., Шматков Г.Г. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин. Днепропетровск : Арт-Пресс, 2004. 148 с.

5. Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды. Довкілля та здоров’я . 1997. № 2. С. 48-51.

6. Environmental and Occupational Medicine / Ed. By W.N. Rom. – Philadelfia. New-York, 1998. 1437 p.

7. JARC Monographs on the Evaluation of the Carcinogenic Risks to Humans. Arsenic, Metals, Fibers and Dusts. Lyon: IARC, 2012. Vol. 100. P. 41-467.

8. Общая токсикология / под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова. М. : Медицина, 2002. 608 с.

9. Транхтенберг И.М., Колесников В.С., Луковенко В.П. Тяжелые металлы во внешней среде: современные гигиенические и токсикологические аспекты. Минск : Наука и техника, 1994. 285 с.

10. Трахтенберг І.М., Чекман І.С., Линник В.О., Каплуненко В.Г., Гуліч М.П., Білецька Е.М., Шаторна В.Ф., Онул Н. М. Взаємодія мікроелементів: біологічний, медичний і соціальний аспекти. Вісник НАН України. 2013. №6. С.11-20.

11. Дмитруха Н.М. До питання нефротоксичної дії кадмію. Український журнал з проблем медицини праці. 2010. № 2(22). С.36-41.

12. Петринич В.В. Характер токсичних ефектів у щурів з різною швидкістю ацетилювання за умов підгострого впливу марганцю хлориду і свинцю ацетату та профілактика за допомогою кверцетину : автореф. дис. … канд. мед. наук. Київ, 2013. 22 с.

13. WHO/UNEP State of the Science of Endocrine Disrupting Сhemicals. 2012 : An assessment of the state of the science of endocrine disruptors prepared by a group of experts for the United Nations Environment Programme (UNEP) and WHO. URL : http://www.who.int/ceh/publications/endocrine/en/

14. Білецька Е.М., Онул Н.М. Селен у довкіллі: еколого-гігієнічні аспекти проблеми : монографія. – Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2013. 292 с.

15. Ильичева С.А., Заридзе Д.Т. К вопросу о возможных механизмах канцерогенного действия свинца. Вопросы онкологии. 2008. Т. 54, № 3. С. 268-271.

16. Агапова Л.С., Копнин Б.П. Прогресс в изучении молекулярных основ онкогенеза и новые способы контроля опухолевого роста. Вестник РАМН. 2007. №11. С. 3-9.

17. Дурнев А.Д., Середенин С.Б. Мутагены (скрининг и фармакологическая профилактика воздействий). Москва, 1998. 328 с.

18. Хрипач Л.В., Ревазова Ю.А., Рахманин Ю.А. Роль свободнорадикального окисления в повреждении генома факторами окружающей среды. Вестник РАМН. 2004. №3. С. 16-18.

19. Садогурська К.В., Каплуненко В.Г., Чекман І.С. Хром і нанохром: властивості, перспективи застосування у медичній практиці. Український медичний часопис. 2014. №1. С.14-16.

20. Тронько М.Д., Щербак О.В. Мікроелементи в ендокринології. Вісник фармакології та фармації. 2002. №10. С. 8-12.

21. Безруков О.Ф. Антропогенное загрязнение как фактор, способствующий возникновению патологии щитовидной железы. Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. 2007. Т. 143. С. 29-36.

22. Пасечко Н.В., Свистун І.І., Швед Л.В. Комплексна оцінка показників імунного статусу, прооксидантної та антиоксидантної системи у хворих на дифузний токсичний зоб за умов йододефіциту. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2008. № 2 (23). С. 14-17.

23. Гончарова О.А. Селен и щитовидная железа (обзор литературы и данные собственных исследований). Ендокринологія. 2014. Т. 19. № 2. С. 149-155.

24. Salnikov K., Zhitkovich А. Genetic and epigenetic mechanisms in metal carcinogenesis and cocarcinogenesis: nickel, arsenic and chromium. Chem. Res. Toxicol. 2008. № 21. P. 28-44.

25. Zhang X., Shuk-Mei Ho Epigenetics meets endocrinology. J. Mol. Endocrinol. 2011. Vol. 46 (1). R11-R32.

26. Baccarelli A., Bollati V. Epigenetics and environmental chemicals. Curr. Opin. Pediatr. 2009. Vol. 21(2). P. 243-251. https://doi.org/10.1097/MOP.0b013e32832925cc

27. Bugalho M.J.M., Wohllk N., Hoff N.O., Cabanillas M.E. Thyroid oncology. J. of Thyroid Research. 2011. Articl. ID467570. URL : http://dx.doi.org/10.4061/2011/467570

28. Prazeres H., Torres G., Rodrigues F., Pinto M., Pastoriza M.C., Gomes D., Cameselle-Teijeiro J. et al. Chromosomal, epigenetic and microRNA-mediated inactivation of LRP1B, a modulator of the extracellular environment of thyroid cancer cells. Oncogene. 2011. Vol. 30 (11). P. 1302-1317. https://doi.org/10.1038/onc.2010.512

29. Pogribny I.P. Epigenetic events in tumorigenesis: putting pieces together. Exp. Oncol. 2010. Vol. 32 (3). P. 132-136.

30. Lu H., Shi X., Costa, Huang Ch. Carcinogenic effect of nickel compounds. Molecular and Cellular Biochemistry. 2005. № 279. P. 45-67. https://doi.org/10.1007/s11010-005-8215-2

31. Зотов А.С. Полинеоплазия: рак щитовидной железы и рак молочной железы – частота, причины, механизмы развития. Проблемы эндокринологии. 2005. Т. 51 (6). С. 50-53.

32. Wright R.O. Biomarkers of Lead Exposure and DNA Methylation within Retrotransposons. Environmental Health Perspectives. 2010. Vol. 118 (6). P. 790-795. https://doi.org/10.1289/ehp.0901429

33. Тарасюк О.О., Шишка Т.В., Сидор Л.М. і співавт. Деякі аспекти етіології йододефіцитних захворювань. Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни : матер. наук.-практ. конф. Львів, 2010. С.128-139.

34. Иванов С.Д. Железо как канцерогенный экотоксикант. Токсикологический вестник. 2005. №2(102). С. 34-41.

35. Михайлова И.В., Чеснокова Л.В., Шарапова Н.В., Смолягин А. И., Красиков С.И. Некоторые показатели микроэлементного и антиоксидантного статуса крыс при хромовой интоксикации. Гигиена и санитария. 2014. № 3. С. 71-74.

36. Застенская И.А., Пивень Н.Н., Кочубинская В.В., Кочубинский А.В. Изучение влияния полихлорированных бифенилов и тяжелых металлов на показатели иммунной системы в эксперименте. Токсикологический вестник. 2015. № 2. С. 40-45.