 |
| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 1 (98) - БЕРЕЗЕНЬ, 2021 - Сторінки: 4-13
Особливості професійної захворюваності медичних працівників житомирської області на covid-19 та оцінка ризиків їх зараження вірусом SARS-CoV-2 в аспекті безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю
Яворовський О.П.1, Скалецький Ю.М.2, Брухно Р.П.1, Харчук Л.В.3, Киричук І.М.4, Борис В.М.5, Шуляренко В.П.6
1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
3 Державна служба України з питань праці
4 Житомирський медичний інститут Житомирської обласної ради
5 КНП «Новоград-Волинське міське районне територіальне медичне об’єднання»
6 Брусилівське районне відділення Коростишівського МРВ ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України»
УДК: 613.62:616-051(477.42):616.9
РЕФЕРАТ:
Мета публікації полягала в оцінці безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я Житомирської області для покращення управління ризиками зараження медичного персоналу вірусом SARS-CoV-2 та зниження професійної захворюваності і смертності медичних працівників від COVID-19.
Матеріали і методи. При проведенні дослідження були використані бібліографічний, гігієнічний, анкетно-опитувальний і математичний методи.
Матеріалом дослідження слугували результати власних спостережень, анкети опитування медичних працівників, дані МОЗ України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Державної служби України з питань праці, тематичні наукові джерела інформації.
Результати досліджень. Робота медиків, зайнятих подоланням пандемії COVID-19, віднесена до небезпечної (екстремальної). Крім вірусу SARS-CoV-2 на формування умов праці медичних працівників впливають супутні фізичні, хімічні, чинники та високе фізичне і нервово-емоційне напруження.
Серед медичних працівників, яким поставлений діагноз гострого професійного захворювання COVID-19 в Житомирській області України переважають медичні сестри (38,57%), молодші медичні сестри (26,10%) фельдшери (5,37%), лікарі загальної практики-сімейної медицини (4,85%), лікарі-хірурги (4,16%), лікарі-анестезіологи (2,54%), лікарі-інфекціоністи (2,08%), лікарі-рентгенологи (1,85%).
Висновки. Головними причинами високих рівнів професійної захворюваності медичних працівників закладів охорони здоров’я Житомирської області слід визначити особисту необережність потерпілих, невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності, робота у вогнищі захворювання, відсутність або неякісне проведення інструктажу з охорони праці; не повну забезпеченість засобами індивідуального захисту Житомирської області кадрами, а медичних працівників засобами індивідуального захисту; дефіцит лікарів-епідеміологів, гігієністів і профпатологів у області.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
COVID-19, умови праці, професійна захворюваність медичних працівників, ризик зараження
ЛІТЕРАТУРА:
1. Яворовський О.П., Шкурба А.В., Скалецький Ю.М., Брухно Р.П. та інші. Гігієна та охорона праці медичного персоналу в умовах подолання пандемії COVID-19 (перше повідомлення). Довкілля та здоров’я. 2020. №3 (96). С. 10-18. https://doi.org/10.32402/dovkil2020.03.0102. Яворовський О.П., Зенкіна В.І. Медики України найменш захищені. Охорона праці. 2020. №6 (312). С. 46-49.
3. Яворовський О.П., Шкурба А.В. Небезпеки та виклики коронавірусної хвороби COVID-2019. Газета «День». 2020. 16 березня. (№ 48). URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/nebezpeky-ta-vyklyky (дата звернення: 15.10.2020).
5. Яворовський О.П., Брухно Р.П., Брухно О.М. Збудники інфекційних захворювань як шкідливі та небезпечні фактори умов праці медичних працівників. Актуальні проблеми профілактичної медицини : зб. наук. пр. Львів, 2020. Вип. 20. С. 3-15.
6. Varyvonchyk D.V. Operational Monitoring of Indicators of Prevention at the Workplace and Registration of Cases of Acute Occupational Disease Caused by COVID-19 in Ukraine . Collection of Online Newsletters. : 2020. Vol. 3. Issue 9 – 12. Р. 111. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.24574.41289 |
