Метою роботи було визначення проблемних сторін проведення моніторингу здоров'язберігаючої компетентності сучасних підлітків з огляду на зміни способу життя сучасних школярів, що впливають на їхнє здоров'я.
Матеріалом дослідження стали дані анкетування, проведеного серед підлітків 14-17 років, які навчаються в загальноосвітніх школах м Вінниці в 2003, 2009 2013, 2017годах. Статистична обробка даних проводилася з використанням програми "Statistica6.1", включаючи такі методи, як: дескриптивна статистика, визначення критерію Стьюдента для незалежних вибірок, Q крітеріяКохрена і коефіцієнта кореляції Спірмена.
Результати п'ятнадцятирічного дослідження свідчать про те, що стиль життя підлітків змінюється, однак, не існує однозначної відповіді на питання, чи стає він більш, або, навпаки, менш сприятливим для здоров'я. Зокрема за цей час влучивши знання підлітків в області контрацепції, проте не вийшло позитивного зрушення в їх розумінні ризиків раннього початку статевого життя. В середньому в половини підлітків відзначаються Недостатні знання таких практичних питань в області здоров'язбереження як методи профілактики ГРВІ, долікарські дії при опіках, піщевихотравленіях, розрахунок калорійності харчування і т.д. Поширення різноманітних "гаджетів" вплинуло на форми проведення часу: перегляд телепередач поступився місцем "спілкуванню" з комп'ютером; підлітки частіше виходять за межі будинку, що, однак, не означає, що вони ведуть активний спосіб життя. Телефон та інтернет стали одними з причин істотної недостатності сну. У той же час, Працівниками Державтоінспекції зафіксовано збільшення фізичної активності, зниження перших і наступних спроб куріння серед юнаків, зменшення кількості дівчат зі сформованої звичкою тютюнопаління. Відбувається зсув перших спроб вживання алкоголю на більш пізній підлітковий вік, зменшення кількості юнаків, які коли-небудь пребивали в стані вираженого сп'яніння.
Висновки. Порівняння ОКРЕМИХ показників медичної грамотності, визначення мотивації до ведення здорового способу життя і поведінкових ризиків серед підлітків показало, що моніторинг здоров'язберігаючих компетентності школярів слід проводить в трьох вище названих напрямках, з урахуванням існуючих тенденцій і гендерних особливостей формування здоров'язберігаючих поведінки підлітків, а також наслідків впливу соціальних змін і науково-технічного прогресу. При розробці інструменту для проведення даного моніторингу слід враховувати наступні характеристики: комплексність, лаконічність і чутливість, облік статі і віку, відкритість до нових модифікації.

підлітки, медична компетентність, моніторинг, медична грамотність, стать

1. Коренєв М. М., Лебець І. С., Толмачова С. Р., Ніконова В. В., Проскурина Т. Ю., Матковська Т. М. Стан соматичного та психічного здоров’я дітей із зони антитерористичної операції. Здоровье ребенка. 2017. №12 (1). С. 1-5. https://doi.org/10.22141/2224-0551.12.1.2017.95016

2. Дутчак М.В., Благій О.Л. Теоретичні аспекти впливу способу життя на здоров’я молоді. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2011. № 91. С. 147-149.

3. Теклюк Р., Терещенко Л. Здоров’язберігаюча компетентність: розробка концепції у сфері громадського здоров’я. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. 2018. № 6 (4). С. 148-153.

4. Сергета І.В., Панчук О.Ю., Стоян Н.В., Дреженкова І.Л., Макаров С.Ю. Університетська гігієна у контексті імплементації “Закону про вищу освіту”: фізіолого-гігієнічні основи, реалії та шляхи розвитку. Довкілля та здоров’я. 2016. №4 (80). С. 46-52.

5. Полька Н.С., Сергета І.В. Актуальні проблеми психогігієни дітей і підлітків: шляхи та перспективи їх вирішення (огляд літератури і власних досліджень) Журнал Національної академії медичних наук України. 2012. 18 (№2). С. 223-226.

6. Сердюк А.М., Полька Н.С., Сергета І.В. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями. Вінниця: Нова книга, 2012. 336 с.

7. Полька Н.С., Бердник О.В. Сучасні підходи до оцінки стану здоров’я в гігієні дитинства (огляд літератури та власних досліджень). Журнал Національної академії медичних наук України. 2013. №19 (2). С. 226-235.