На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 1 (110), 2024


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (88)   -   Вересень, 2018   -   Сторінки: 8-15
Імунологічні ефекти як критерій канцерогенної небезпеки поєднаного впливу ендогенних нітрозамінів та магнітного поля промислової частоти
Баленко Н.В.1, Григоренко Л.Є.1, Думанський Ю.Д.1, Соверткова Л.С.1, Сердюк Є.А.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"

АНОТАЦІЯ:
Мета роботи - вивчити імунологічні ефекти впливу ендогенних нітрозамінів і їх попередників спільно з електромагнітним полем промислової частоти (50 Гц).
Матеріали і методи дослідження. Експеримент проведено на 160 білих безпородних щурах-самках віком 6-8 тижнів, розділених на 4 групи: 1 - інтактний контроль; 2 - введення попередників нітрозамінів (нітриту натрію - 100 мг / кг, тетрацикліну - 20 мг / кг ваги тіла); 3 - опромінення магнітним полем 50 Гц, 90 мкТл; 4 - введення попередників нітрозамінів і опромінення магнітним полем 50 Гц. Попередники давали 1 раз на добу, 5 днів на тиждень протягом 3-х місяців. Опромінення магнітним полем здійснювали по 7 годин на добу в ті ж терміни в спеціально обладнаних камерах. Ендогенний синтез нітрозамінів контролювали шляхом визначення їх у печінці та нирках. Стан імунної системи оцінювали через 1 і 3 місяці після впливу досліджуваних факторів, використовуючи комплекс тестів: визначення кількості лейкоцитів і їх якісного складу, числа Т- і В-лімфоцитів; реакцій фагоцитозу, дегрануляции базофілів (за Шеллі), гальмування распластиванія макрофагів. Отримані дані обробляли статистично з використанням коефіцієнта Стьюдента.
Результати. Встановлено більш глибокі зміни імунної системи при одночасному впливі ендогенно утворюються нітрозамінів, їх попередників і магнітного поля промислової частоти в порівнянні з ізольованим дією цих факторів. Ці зміни проявилися в стійкою супрессии Т- і В-клітинної ланок, розширенні їх спектру за рахунок активації неспецифічних факторів і розвитку слабо виражених реакцій аутосенсибилизации і сенсибілізації, гіперчутливості уповільненої типу. Найбільш раннім чутливим до дії досліджуваних чинників було клітинну ланку імунітету, супрессия якого виявлена ​​вже через місяць і стійко спостерігалася протягом усього досвіду, 3 місяці.
Підтверджено раніше установлення нами взаємозв'язок між рівнями ранньої супрессии Т-лімфоцитів і генотоксичним ефектом, як при ізольованому, так і спільної дії факторів. Максимальне зниження рівня супрессии відзначено при спільному впливі факторів і відповідало максимальній частоті мікроядер в кістковому мозку. Менш виражена супресія спостерігалася при ізольованому впливі факторів і супроводжувалася більш низьким рівнем частоти мікроядер.
Ці результати свідчать про можливість використання комплексу ранніх показників імуносупресії і генотоксичности як ранніх критеріїв для прогнозування небезпеки дії магнітного поля промислової частоти і хімічних канцерогенів класу нітрозамінів.
Висновки. Встановлено посилення супресії Т-клітинної ланки імунітету і генотоксичної ефекту при одночасному впливі рівнів ендогенних нітрозамінів, що утворюються при введенні попередників їх синтезу (нітриту натрію 100 мг / кг, тетрацикліну 20 мг / кг ваги тіла) і магнітного поля промислової частоти (50 Гц, 90 мкТл) в порівнянні з ізольованим впливом, що свідчить про більшу потенційну онкогенної небезпеки спільного впливу канцерогенних нітрозамінів і магнітного поля.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
імунологічні дослідження, нітрозаміни, електромагнітні поля промислової частоти (50 Гц), поєднана дія, щури
ЛІТЕРАТУРА:
1. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risk to Humans. Non-ionizing Radiation. Part 2: Radiofrequency Electromagnetic Fields. Lyon : IARC, 2013. Vol. 102. P. 143-88.
2. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risk to Humans. Chemical Agents and Related Occupations. Lyon : IARC, 2012. Vol. 100. 576 p.
3. Maes A., Verschaeve L. Genetic damage in humans exposed to extremely low-frequency electromagnetic fields. Arch. Toxicol. 2016. Vol. 90. № 10. P. 2337-2348.
4. Томилин Н.В., Филько О.А., Храброва А.В. и др. Сравнительное экспериментальное исследование мутагенного и цитотоксического действия нитрозодиметиламина в условиях острого и субхронического введения с помощью микроядерного теста на ретикулоцитах и лимфоцитах периферической крови белых крыс. Экспериментальная токсикология. 2017. Том 18. С. 382-394.
5. Demetriou C.A., Raaschou-Nielsen O., Loft S. et al. Biomarkers of ambient air pollution and lung cancer: a systematic review. Occup. Environ. Med. 2012. Vol. 69. P. 619-627.
6. Черниченко І.О., Баленко Н.В., Осташ О.М. Обґрунтування критеріальної значущості комплексу генотоксичних та імунологічних показників для експрес-оцінки канцерогенів навколишнього середовища. Довкілля та здоров'я. 2013. №2. С. 4-8.
7. Черниченко І.О., Баленко Н.В.,. Соверткова Л С., Литвиченко О.М. Порівняльна характеристика ендогенного синтезу канцерогенних нітрозамінів залежно від дизайну експерименту. Довкілля та здоров'я. 2017. №2. С. 8-13.
8. Дідик Н.В. Вплив магнітного поля промислової частоти на стан прооксидантних та антиоксидантних показників в організмі піддослідних тварин. Довкілля та здоров'я. 2017. №2. С. 13-16.
9. Principles and methods for assessing direct immunotoxicity associated with exposure to chemicals. Geneva : WHO, 1996. 390 p.
10. Проданчук М.Г., Жмінько П.Г., Зінченко Д.В. та інш. Дослідження імунотоксичної дії потенційно небезпечних хімічних речовин при їх гігієнічній регламентації: методичні рекомендації. Збірник нормативних документів з охорони здоров’я. 2003. №8 (31). С. 149 - 168.
11. Оценка влияния факторов окружающей среды на иммунологическую реактивность организма: методические рекомендации / НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. К., 1988. 23 с.
12. Черниченко І.О., Думанський Ю.Д., Баленко Н.В., Соверткова Л.С., Бабій В.Ф. та ін. Дослідження мікроядер у кістковому мозку щурів за поєднаної дії ендогенних нітрозамінів та електромагнітного поля промислової частоти (50 Гц). Довкілля та здоров'я. 2017. №4. С. 4-7.
13. Ильинских Н.Н., Новицкий В.В., Ванчугова Н.Н., Ильинских И.Н. Микроядерный анализ и цитогенетическая нестабильность. Томск, 1992. 340 с.
14. Luster M.I., Portier C., Pait D.G. et al. Risk assessment in immunotoxicology. Fundam. Appl. Toxicol. 1992. Vol. 18. P. 200-210. https://doi.org/10.1093/toxsci/18.2.200
15. Opinion of the Scientific Committee on Food on the Risks of Human Health of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons in Food /Scientific Committee on Food. Brussels, Belgium, 2002. 84 p.
16. Anghileri L.J., Mayayo E., Domingo J.L., Thouvenot P. Evaluation of health risks caused by radio frequency accelerated carcinogenesis: the importance of processes driven by the calcium ion signal. Eur J Cancer Prev. 2006. Vol. 15 (3). P. 191-195. https://doi.org/10.1097/01.cej.0000195711.56825.f8
17. Щербань Н.Г., Мясоедов В.В., Шевченко Е.А. Кривонос К.А., Васенко А.Г. Биохимические механизмы структурно-функциональных нарушений в организме экспериментальных животных под влиянием токсических химических веществ. Экология и промышленность. 2010. № 4. С. 12-15.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.