Довкілля та здоров'я

Мета: визначити регіональні особливості урологічної захворюваності та її питому вагу у структурі загальної захворюваності дорослого населення Дніпропетровської області.

Матеріали і методи : використано бібліосемантичний, аналітичний, медико-статистичний методи, які дають можливість охарактеризувати сучасний стан здоров’я населення та визначити тенденції захворюваності та поширеності хвороб.

Результати. Cередній багаторічний показник первинної захворюваності населення Дніпропетровської області за всіма класами хвороб становив 7 272,23 на 10 тис. дорослого населення, загальної захворюваності – 22 250,84 на 10 тис. дорослого населення з тенденцією до її зростання; госпітальної захворюваності - 2167,9 на 10 тис. дорослого населення з загальною тенденцією до зниження рівня госпіталізації. Хвороби сечостатевої системи займають друге, четверте та шосте рангове місце у структурі первинної захворюваності, поширеності захворюваності та госпітальної захворюваності дорослого населення відповідно. Провідними нозологічними групами урологічних захворювань, що вперше реєструються у дорослого населення області, є цистит – 64,88 випадків на 10 тис. населення, інфекції нирок – 43,23 на 10 тис. населення та камені нирок і сечоводів – 17,92 на 10 тис. населення з тенденцією до зростання показників за досліджуваний період, за винятком каменів нирок і сечоводів. Аналогічні тенденції зберігаються для поширеності захворювань. Рівень госпіталізації населення області виявився найвищим щодо каменів нирок і сечоводу – 25,28 на 10 тис. населення та інфекцій нирок - 20,01 на 10 тис. населення, залишався відносно стабільним протягом 2012-2019 рр., у той час як протягом 2020-2021 рр. відзначалося суттєве його зниження для каменів нирок та сечоводу, інфекцій нирок при відносній стабільності показника госпітальної захворюваності на камені нирок і сечоводів.

Висновки. Значні рівні захворюваності та поширеності хвороб сечостатевої системи, у тому числі урологічних захворювань, негативні тенденції до їх збільшення вимагають удосконалення моніторингу стану здоров’я населення, попередження, вчасного та повного виявлення урологічної патології, якісного її лікування.