Мета дослідження: на підставі інформаційного аналізу щодо сучасних підходів і експериментальних досліджень розробити ефективні методи дезактивації радіоактивно забруднених вод Чорнобильської зони відчуження.

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом нашого дослідження були рідкі радіоактивні відходи, що зберігаються у відстійниках одного з пунктів дезактивації обладнання та транспортних засобів (ПуСО) – об'єкту «Діброва». Застосовано сучасні методи досліджень – скануюча електронна мікроскопія, рентгенівська дифрактометрія, лазерна седиментографія. Масову частку цезію, стронцію, кобальту, марганцю визначали атомно-абсорбційним методом з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра моделі АА-8500 (Nippon Jarrell Ash Co Ltd, Japan).

Результати. Показано ефективність запропонованих сорбентів на основі модифікованих фероціанідами нікелю-калію залізооксидних мікро- та нанотрубок і наночастинок гідроксиду заліза (ІІІ), розмір яких становить переважно 1 – 100 мкм. Вибір алгоритму проведення дезактивації залежить від складу рідких радіоактивних відходів, які підлягають очищенню. Для підвищення ступеню вилучення стронцію при збереженні високої ефективності вилучення цезію і перехідних металів доцільно застосувати попередню плазмохімічну обробку з подальшим використанням сорбентів на основі модифікованих фероціанідами оксидів/гідроксидів заліза.

Висновки. Показано можливість та доцільність застосування запропонованого методу для дезактивації рідких радіоактивних відходів, що накопичені в Чорнобильській зоні відчуження, та для поточного контролю стану місць зберігання накопичених РРВ і радіаційного моніторингу.

рідкі радіоактивні відходи, Чорнобильська зона відчуження, сорбційний метод, фероціаніди, оксиди/гідроксиди заліза, медичні наслідки аварії на ЧАЕС

1. Базика Д.А., Сушко В.О. Основні радіологічні та медичні наслідки аварії на ЧАЕС. (дата звернення: 21.04.2023). URL: https://amnu.gov.ua/osnovni-radiologichni-ta-medychni-naslidky-avariyi-na-chaes/

2. Терехова Г.Л., Страфун Л.С., Пастер І.П., Замотаєва Г.А., Tronko М.Д. Динамічне спостереження вузлового зоба в членів Українсько-Американської тиреоїдної когорти: аналіз результатів 6 циклів стандартизованого скринінгу. Ендокринологія. 2023. Вип. 28 (1). С. 51-66. DOI : http://doi.org/10.31793/1680-1466.2023.28-1.51

3. Shinji Ueda, Hidenao Hasegawa, Yoshihito Ohtsuka, Shinya Ochiai et al. Ten-year radiocesium fluvial discharge patterns from watersheds contaminated by the Fukushima nuclear power plant accident. Journal of Environmental Radioactivity. 2021. Vol. 240. P. 106759. DOI : https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2021.106759

4. Поводження з радіоактивними відходами. ДСП "Чорнобильська АЕС''. (дата звернення: 21.04.2023). URL: https://chnpp.gov.ua/ua/activity/development-of-raw/povodzhennia-z- radioaktyvnymy-vidkhodamy

5. Панасюк М.І., Матросов Д.Т., Петросенко Є.І., Левін Г.В., Люшня П.А. та інш. Рівні радіоактивного забруднення підземних вод проммайданчика чаес та засоби обмеження його розповсюдження. Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. 2018. Т. 30. С. 87–92. DOI : https://doi.org/10.31717/1813-3584.18.30.10

6. Патент України на корисну модель № 149345; МПК (2021.01) C02F 11/00, B82Y 40/00. Спосіб одержання нанокомпозиту для очищення техногенно забруднених та радіоактивних вод / Забулонов Ю.Л., Кадошніков В.М., Мельниченко Т.І., Пугач О.В., Шкапенко В.В., Кузенко С.В. ; заявка № u 2021 02632; заявл. 20.05.2021; опубл. 10.11.2021, Бюл. № 45.

7. Патент України на корисну модель № 152730; МПК (2023.01) G21F 9/06 (2006.01), B01J 20/00, B82B 3/00, B01J 23/70 (2006.01), B82Y 40/00. Спосіб одержання нанодисперсії комплексного сорбенту для очищення техногенно забруднених та радіоактивних вод / Забулонов Ю.Л., Мельниченко Т.І., Кадошніков В.М., Кузенко С.В., Шкапенко В.В. та інш. ; заявка № u 2022 03053; заявл. 22.08.2022; опубл. 05.04.2023, Бюл. № 14.

8. Патент України на корисну модель № 150015; МПК (2021.01) C02F 1/00, G21F 9/04 (2006.01), C02F 9/00, C02F 101/20 (2006.01). Комплексний плазмохімічний спосіб очищення техногенно забруднених вод, що містять органічні речовини, радіонукліди і важкі метали / Забулонов Ю.Л., Кадошніков В.М., Мельниченко Т.І., Ніколенко В.О., Шкапенко В.В., Пугач О.В. ; заявка № u 2021 04379; заявл. 27.07.2021; опубл. 22.12.2021, Бюл. № 51.

9. Rauwel P., Rauwel E. Towards the Extraction of Radioactive Cesium-137 from Water via Graphene/CNT and Nanostructured Prussian Blue Hybrid Nanocomposites: A Review. Nanomaterials. 2019. Т. 9, № 5. С. 682. DOI : https://doi.org/10.3390/nano9050682

10. Гончарук В.В., Кліщенко Р.Є., Корнієнко І.В. Деструкція поверхнево-активних і гумінових речовин у плазмохімічному реакторі. Наукові вісті КПІ. 2018. № 4. С. 85–90. DOI : https://doi.org/10.20535/1810-0546.2018.4.141259

11. Melnychenko T., Kadoshnikov V., Lytvynenko Yu, Pysanska I., Zabulonov Yu. et al. Nanodispersion of ferrocianides for purification of man-made contaminated water containing caesium. Journal of Environmental Radioactivity. 2023. Vol. 261. P. 107135. DOI : https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2023.107135

12. Данилов С.В., Забулонов Ю.Л., Кадошніков В.М., Одукалець Л.А. Плазмохімічна деструкція стійких органічних забруднень у рідинах. Моделювання та інформаційні технології. 2017. Вип. 79. С. 71-80.