Мета – еколого-гігієнічна оцінка будівельних матеріалів виготовлених із цементно-піщаних композицій, наповнених подрібненими полімерними відходами з нанесеними на поверхню відходів ПАР в агресивних середовищах.

Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз гігієнічних властивостей матеріалів виготовлених із цементно-піщаних композицій наповнених переробленими полімерними відходами на поверхню яких нанесено ПАР в агресивних водних середовищах, що були одержані в процесі лабораторних інструментальних досліджень у сертифікованих лабораторних центрах ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» та ДУ "Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України" під час виконання НДР № 0117U004237, що дозволив встановити вплив різних агресивних середовищ на їх хімічну деструкцію та на основі отриманих даних провести санітарно-гігієнічну оцінку впливу продуктів деструкції на довкілля.
Дослідження проводились із використанням побутових і промислових відходів: поліетилентетрфталату (ПЕТФ), полівінілхлориду (ПВХ) та суміші поліетилену та поліпропілену (ПЕ+ПП); шлако-портландцементу (ШПЦ) М-400 виробництва ПрАТ «Івано-Франківськцемент»; піску митого річкового фракції 0,5-1,0 мм; шредера-смужкорізу; шаблевидного різака для паперу; пристрою для механічної активації полімерних відходів; пристрою для нанесення ПАР розпилюючого типу; міксерного змішувача; вагів лабораторних; фотоелектроколориметра КФК–2; рН-метра лабораторного із похибкою вимірювань ±0,1 од. рН; 0,01 % розчину NaCl; лауретсульфат натрію, дигідрофосфату калію, кислоти сірчаної (густина 1,83 г/см3 ), метиленового синього, фенолфталеїну та необхідного обладнання для проведення титрування.

Результати досліджень та їх обговорення. Результатами гігієнічних досліджень встановлено, що найменша кількість продуктів деструкції виділяється зі зразків наповнених: ПЕТФ, від 2 % до 10 % від загальної маси наповнювача, коли відбувається різке зменшення втрати маси зразків за рахунок вимивання СаО в умовах вуглекислотної та розширювальної корозії, а також у дощовій і дистильованій водах. Прискорення руйнування характерне у магнезіальному середовищі; ПВХ, від 2 % до 11 % відбувається різке зменшення втрати маси зразків в умовах усіх модельних корозійних середовищ, а також у дощовій і дистильованій водах; сумішшю ПЕ+ПП, від 0,25 % до 2,25 % в умовах усіх модельних агресивних середовищ та у дощовій і дистильованій водах. У жодному дослідженому зразку не виявлено перевищення концентрації ПАР вище ГДК для питного водопостачання.

Висновки та перспективи. Гігієнічними дослідженнями встановлено, що продуктом деструкції зразків цементно-піщаних композицій наповнених полімерами є суміш неорганічного аморфного осаду основну масу якого складає: СаО, Са(ОН)2, Са(НСО3)2 від 97,83 % до 98,46 % від загальної маси осаду, інше – Мg(ОН)2, Al2(OH)3. Продукти деструкції є нетоксичними нерозчинними або малорозчинними простими неорганічними сполуками, що не чинять негативного впливу на довкілля та людину.

гігієнічна оцінка, комунальна гігієна, ПАР, переробка полімерів, цементно-піщана суміш

1. Проект Закону України "Про управління відходами". URL : https://menr.gov.ua/news/32869.html

2. Малишевська О.С. Еколого-гігієнічна оцінка технології механічної переробки полімерних побутових відходів. Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип. 2 (144). С. 122-126. DOI : https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-122-126

3. Роп’як Л.Я., Шуляр І.О., Богаченко О.М. Вплив технологічних параметрів процесу відцентрового армування на показники якості деталей. Східно-європейський журнал передових технологій. 2016. Vol. 1(5). P. 53–62. DOI : https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.59850

4. Raju Sharma R., Bansal P.P. Use of different forms of waste plastic in concrete - A review. Journal of Cleaner Production. 2016. Vol.112. P. 473–482. DOI : https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.08.042.

5. Zander N.E., Gillan M., Sweetser D. Composite Fibers from Recycled Plastics Using Melt Centrifugal Spinning. Materials (Basel). 2017. Vol. 10 (9). DOI : https://doi.org/10.3390/ma10091044

6. Про затвердження Державних санітарних норм і правил "Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною : ДCанПіН 2.2.4-171-10" : наказ МОЗ України № 400 від 12.05.2010. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10

7. EN 206-1 Concrete – Part 1: Specification, performance, production and conformity. URL : https://asma.com.ua/files/gosts/en_206_1_beton_chast_1_obschie_tehnicheskie_trebovaniya_proizvodstvo_i_kontrol_kachestva.pdf

8. СНиП 2.03.11-85. Защита строительных конструкций от коррозии. Москва : Госстрой СССР, 1996. 56 с. URL : http://www.gostrf.com/normadata/1/4294854/4294854818.pdf

9. ДСТУ 4079-2001. Визначення загального вмісту хлоридів. Титрування нітратом срібла із застосуванням хромату як індикатора (метод Мора). Введ. 28.12.2001. Київ : Держстандарт України, 2002. 6 с.

10. Горшков В.С., Тимашев В.В., Савельев В.Г. Методы физико-химического анализа вяжущих веществ. М. : Высшая школа, 1981. 334 с.

11. ДСТУ ISO 7875-1:2012 Якість води. Визначення поверхнево-активних речовин. Частина 1. Метод визначення вмісту аніонних поверхнево-активних речовин вимірюванням індексу метиленового блакитного (МБАР). Київ : Мінекономрозвитку України, 2013.

12. Дворкин Л.И., Дворкин О.Л. Основы бетоноведения. Санк-Петербург : ООО «Строй-бетон», 2006. 691 с.

13. Council Directive 76/768/EEC of 27 July 1976 on the approximation of the laws of the Member States relating to cosmetic products. URL : https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CONSLEG:1976L0768:20100301:en:PDF