Метою дослідження було вивчити вплив факторів навчання і поведінкових факторів на здоров’я та адаптивність дітей шкільного віку.

Об’єкт і методи. У статті наведено результати досліджень впливу поведінкових факторів та чинників навчання на здоров’я дітей шкільного віку за підсумками виконання трьох НДР у лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей за 2017-2022 роки. Для збору даних використовували опитувальники QAPACE, Q-RAPH, GPAQ і RCADS-P-25. Вимірювали антропометрично-фізіологічні та психологічні параметри для оцінки здоров’я, розраховували комплексні показники та аналізували поведінкові фактори. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою пакетів STATISTICA 8.0 та IBM SPSS STATISTICS 26.

Результати. У групах дітей з різними рівнями здоров’я встановлено статистично достовірні відмінності показників тривалості загальної рухової активності (РА) та РА різної інтенсивності, малорухливої діяльності (сидячої поведінки), тривалості сну до і під час пандемії COVID-19. Встановлено, що РА помірного та інтенсивного рівня близько 60 хв/добу найкраще підтримує високий рівень здоров’я дітей, що підтверджує висновки інших науковців. Розраховано оптимальні рівні добової та тижневої РА різних типів для дітей шкільного віку за віковими групами та статтю під час звичайної життєдіяльності та в умовах карантинних заходів.
Наше дослідження показало, що адаптація дітей до дистанційного навчання значуще відрізняється залежно від використовуваного формату. Синхронне дистанційне навчання було найбільш корисним і рекомендованим підходом для благополуччя дітей шкільного віку, тоді як надання вчителем завдань для самостійної роботи у месенджерах було несприятливим.

Висновки. Встановлено значний вплив формату дистанційного навчання та факторів режиму дня на стан здоров’я та адаптацію дітей шкільного віку у повсякденному житті та під час карантинних заходів. Наші дослідження показали, що порушення режиму дня та підвищення статичної компоненти можуть перешкоджати адаптації та посилювати потенціал дезадаптивних реакцій на стрес. Тому дотримання рекомендацій щодо фізичної активності для дітей шкільного віку з урахуванням їхніх фізіологічних і психологічних особливостей має вирішальне значення для зміцнення загального здоров’я та благополуччя.

здоров’я, діти шкільного віку, дистанційне навчання, рухова активність, сон, тривога, депресія, адаптація, карантин, стресові фактори

1. Polka N, Hozak S, Yelizarova O, Parats A, Stankevych T, Kalynychenko I, et al. Rozumova pratsezdatnist, navchalne navantazhennia ta sposib zhyttia suchasnykh shkoliariv: hihiienichni aspekty [Mental capacity, academic load and lifestyle of modern schoolchildren: hygienic aspects]. Polka N, Hozak S, editors. Kyiv : Medinform ; 2018 : 211 p. (Ukrainian).

2. Kalynychenko I, editor. Zberezhennia ta zmitsnennia zdorovia ditei v umovakh suchasnykh navchalnykh zakladiv: problemy ta perspektyvy [Preservation and strengthening of children's health in the conditions of modern educational institutions: problems and prospects]. Sumy, Ukraine ; 2017 : 214 p. (Ukrainian).

3. Biddle S.J., Asare M. Physical activity and mental health in children and adolescents: a review of reviews. British Journal of Sports Medicine. 2011 Aug 1 ; 45 (11) : 886-95. https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090185

4. Janssen I., LeBlanc A.G. Systematic review of the health benefits of physical activity and fitness in school-aged children and youth. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2010;7(1):40. https://doi.org/10.1186/1479-5868-7-40

5. Hume S, Brown SR, Mahtani KR. School closures during COVID-19: an overview of systematic reviews. BMJ Evidence-Based Medicine. 2023 Mar 31 ; 28 : 164-74. https://doi.org/10.1136/bmjebm-2022-112085

6. Samji H., Wu J., Ladak A., Vossen C., Stewart E., Dove N., Long D., Snell G. Review: Mental health impacts of the COVID–19 pandemic on children and youth – a systematic review. Child and Adolescent Mental Health. 2022 ; (2) : 173-89. https://doi.org/10.1111/camh.12501

7. Pang J.C., Chan E.L., Lau H.M., Reeves K.K., Chung T.H., Hui H.W. et al. The impacts of physical activity on psychological and behavioral problems, and changes in physical activity, sleep and quality of life during the COVID-19 pandemic in preschoolers, children, and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Pediatrics. 2023 Mar 13 ; 11. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1015943

8. Barbosa N., Sanchez C., Vera J., Perez W., Thalabard J., Rieu M. A physical activity questionnaire: reproducibility and validity. Journal of Sports Science and Medicine. 2007 ; (6) : 505-18.

9. Yelizarova O., Stankevych T., Parats A., Antomonov M., Polka N., Hozak S. Specific features of the ukrainian urban adolescents’ physical activity: a cross-sectional study. Journal of Environmental and Public Health. 2020 Apr 9 ; 2020 : 1-9. https://doi.org/10.1155/2020/3404285

10. Polka N., Hozak S., Yelizarova O., Stankevych T., Parats A. [The latest approach to the assessment of adolescent health in hygienic studies]. Zhurnal Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy. 2019 ; 25 (3) : 337-9. (Ukrainian).

11. Ebesutani C., Reise S.P., Chorpita B.F., Ale C., Regan J., Young J., et al. The revised child anxiety and depression scale-short version: scale reduction via exploratory bifactor modeling of the broad anxiety factor. Psychological Assessment. 2012 ; 24 (4) : 833-45. https://doi.org/10.1037/a0027283