 |
| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 2 (91) - Червень, 2019 - Сторінки: 32-34
Використання психотропних та психостимулюючих препаратів студентами під час складання іспитів
Корольова Н.Д.1, Чорна В.В.1, Гуменюк Н.І.1, Ангельська В.Ю.1, Хлєстова С.В.1
1 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
УДК: 615.015.6:616.89-008.441.3-057.87(045)
РЕФЕРАТ:
У статті розглянуті питання щодо використання психотропних і психостимулюючих препаратів студентами - медиками під час іспитів і їх вплив на стан здоров'я молоді.
Мета роботи: аналіз особливостей впливу медикаментозних психотропних препаратів на мозкову діяльність студентів 2-6 курсів Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
Матеріали та методи: за допомогою розробленої нами анкети, яка включає 8 питань, проводили анкетування студентів-медиків. В опитуванні взяли участь 358 осіб, з яких 55,1% (197) – представники жіночої статі і 44,9% (161) – чоловіків.
Результати. Доцільно зазначити, що вживання антидепресантів мають неоднакову поширеність серед студентів - медиків на різних курсах навчання. Серед студентів 2-го курсу, які хоча б один раз вживали психотропні препарати, виявилося 44,4% осіб, на 3-му курсі - 63,6%, на 4-му - 36,2%, на 5-му - 50 , 2%, на 6-му - 50,0%. Частота прийняття психотропних препаратів в часі становила: 50,0% студентів вживали препарати перед іспитами, 22% - після іспитів, 16,3% - постійно, 11,4% - «брали курсами».
Висновки. Серед опитуваних студентів 48% осіб брали ноотропи, антидепресанти або їх комбінацію. Найбільший відсоток споживачів (63,6%) припадає на студентів 3-го курсу за перевагою дівчат (67%), шестикурсників (50,2%), з яких 71% були хлопці. Це, можливо, пов'язано з більш важкою розумовою навантаженням перед тестуванням на 3, 5 курсах та державними іспитами на 6 курсі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
студенти, психотропні, психостимулюючі препарати, іспити, здоров'я
ЛІТЕРАТУРА:
1. Лелека М.В., Заліська О.М. Аналіз сегмента ноотропних препаратів і обґрунтування доцільності створення нових лікарських засобів на основі пірацетаму та кислоти бурштинової. Фармацевтичний часопис. 2012. №1. С. 87–91.
2. Путилина М.В. Современные представления о ноотропных препаратах. Лечащий врач. 2006. №5. С. 10–14.
3. Кметь О.Г., Філіпець Н.Д., Кметь Т.І. Вплив пірацетаму на стан ферментів антиоксидантного захисту печінки за умов гострої гіпоксії. Буковинський медичний вісник. 2008. Т. 12, №3.С. 70–72.
5. Waegemans T., Wilsher C.R., Danniau A., Ferris S.H., Kurz A., Winblad B. Clinical efficacy of piracetam in cognitive impairment: a meta–analysis. Dement. Geriatr. Cogn. Disord. 2002. №13. Р. 217–224. DOI : https://doi.org/10.1159/0000577006. Heckman M.A., Weil J., Gonzalez de Mejia E. Caffeine (1, 3, 7- trimethylxanthine) in Foods: A Comprehensive Review on Consumption, Functionality, Safety, and Regulatory Matters. Journal of Food Science. 2010. Vol. 75 (30). R77-R87. DOI : https://doi.org/10.1111/j.1750-3841.2010.01561.x7. Кульчицька В.M., Козярін I.П., Мартинчук О.О. та ін. Рейтинг шкідливих продуктів. Споживач інфо. 2009. №7. С. 52 -53.
|
