Довкілля та здоров'я

Мета даної роботи полягала в оцінці безпечності вітчизняних (гігієнічних) нормативів канцерогенних речовин в атмосферному повітрі населених місць і визначенні рівня концентрації, які відповідають показнику прийнятного ризику.

Матеріали та методи. В роботі використано біблiосемантичний, бібліографічний та гігієнічний методи дослідження. Результати отримано на підставі збору та аналізу даних щодо хімічних канцерогенних сполук, небезпечних для людини, за матеріалами міжнародних Директив, вітчизняних нормативних баз та бази МАВР. Для оцінки небезпеки окремих речовин та гігієнічних нормативних рівнів визначено показники ризику за рекомендованими методичними документами. Показники референтних концентрацій для нормованих в Україні канцерогенних речовин було взято з даних інтегрованої системи інформації про ризики (IRIS) US EPA.

Результати та обговорення: проведені дослідження засвідчують необхідність перегляду гігієнічних нормативів канцерогенних речовин, що входять до вітчизняної нормативної бази для атмосферного повітря населених місць. Нині діючі нормативи у переважній своїй більшості перевищують рівень допустимого або прийнятного ризику ймовірного розвитку раку у населення та зайнятих у виробництві. Рішення цього питання можливе за прискореною методологією, в основі якої лежить розрахунок дозо-ризикової шкали. Прийняті гігієнічні нормативи за показником канцерогенного ризику мають розглядатись як середньорічні для атмосферного повітря населених місць, а нині діючі середньодобові концентрації за міжнародними рекомендаціями мають бути спрямовані на попередження гострої дії впливу хімічних канцерогенів протягом 24 годин і проявлятись за період близько 14 діб.

Висновок: санітарні (гігієнічні) нормативи канцерогенних речовин у повітряному середовищі, що входять до вітчизняних баз, у переважній більшості перевищують рівень допустимого (прийнятного) ризику розвитку раку і не забезпечують безпеку для населення та осіб, зайнятих у виробництві, та потребує перегляду відповідно до вимог країн ЄС та США. Вирішення цього питання пропонується здійснити за прискореної методології, в основі якої лежить розрахунок дозо-ризикової залежності (шкали).