Мета дослідження – визначити розлади харчової поведінки за результатами опитування батьків та аналізу сприйняття поведінки дітей 5-17 років в умовах стресу, спричиненого війною.

Матеріали та методи дослідження. Проведене масштабне перехресне опитування батьків дітей шкільного віку, які на момент початку війни (24 лютого 2022р.) знаходились в Україні. Всього в опитуванні взяло участь 5165 батьків. Опитування стосувалось порушень харчової поведінки та включало інформацію про стать, вік, місце та умови перебування дитини, фінансове забезпечення та доступність родини до харчових продуктів, загальні психічні прояви стресу, харчові розлади які виникли внаслідок військових дій, зміни статури дитини тощо. В роботі використано спеціально розроблену анкету на підставі стандартизованих опитувальників щодо дитячого стресу та розладів харчування. Даний етап роботи визначає особливості місцеперебування дитини відносно військових подій (перебування на окупованих територіях, в безпосередній близькості від бойових дій, на мирній території, переміщення в межах України або виїзд за кордон) та їх вплив на харчову поведінку дітей шкільного віку. Обробка результатів включала дескриптивну статистику, а також аналіз зав’язків змінних за допомогою таблиць спряженості шляхом розрахунку рангового коефіцієнту Спірмена та хі-квадрату Пірсона для якісних змінних.

Результати. Встановлено, що відсутність або зниження апетиту, швидке насичення, зміна відношення до їжі є загальними стресовими розладами, притаманними всій досліджуваній когорті дітей. Статистичний аналіз виявив, що частота та тривалість порушень режиму харчування, апетиту, затримка насиченості, примхливість або нерозбірливість, сомато-вегетативні прояви, формування відрази або пристрасті до певних харчових продуктів у дітей шкільного віку пов’язані з інтенсивністю та характером пережитого військового стресу. Перебування на окупованих територіях або поблизу бойових дій та наступне переміщення має найбільший вплив на частоту та тривалість розладів харчової поведінки. Формування довготривалих порушень харчової поведінки в усіх групах фактично є поглибленням нездорових харчових звичок школярів, які були продемонстровані в попередніх дослідженнях. Очікувано, ці порушення призведуть до підвищення частоти хронічних неінфекційних захворювань у подальшому житті.

Висновки. Отримані результати мають важливе значення для подальшої інтерпретації результатів в рамках вивчення розладів харчової поведінки дітей в умовах стресу, викликаного війною в Україні та надання рекомендацій щодо корекції виявлених порушень. Дослідження має важливе соціальне значення для України, оскільки спрямоване на вирішення психологічних та медичних наслідків війни.

розлади харчової поведінки, стрес, війна, діти шкільного віку