| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 1 (81) - 2017 - Сторінки: 65-72
До питання проведення біологічного моніторингу ксенобіотиків
Кудря М.Я.1, Лалименко О.С.1, Караченцев Ю. І.1, Завгородній І. В.2
1 ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків
2 Харківський національний медичний університет, м. Харків
УДК: 613.63 : 615.9 : 615.252.349.7
АНОТАЦІЯ:
У статті наведено інформацію і роздуми авторів з проблеми біологічного моніторингу небезпечних хімічних речовин і впровадження його в практику гігієни праці та охорони навколишнього середовища. Проведено аналіз наукових даних міжнародних нормативно-правових документів, що стосуються оцінки ризику впливу екзогенних хімічних сполук на стан здоров'я працюючих і населення з використанням комплексних підходів методології біомоніторингу. Автори запрошують обговорити в широкому колі вчених з гігієни праці дефініцію «біологічна гранично допустима концентрація - біо ГДК» в контексті гігієнічного регламенту. Обґрунтовується актуальність і практична необхідність впровадження біологічного моніторингу в систему оцінки ризику впливу небезпечних хімічних чинників на здоров'я працюючих і населення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
біомоніторинг, оцінка ризику хімічного впливу, біомаркери
ЛІТЕРАТУРА:
1. Трахтенберг І. М., Коваленко В. М., Кокшарева Н. В. Альтернативні методи і тест-системи. Лікарська токсикологія. Київ : Авіценна, 2008. 272 c.
2. Corrao C.R., Mazzotta A., La G. Torre, De Giusti M. Biological risk and occupational health. Ind. Health. 2012. 50 (4). 326 –337.
3. Луковникова Л. В., Сидорин Г. И. Биомониторинг в системе оценки риска химического воздействия. Матер. IV съезда токсикологов России. Москва, 2013. С. 299-301.
4. Кундиев Ю. И., Трахтенберг И. М. Химическая безопасность в Украине и меры по ее предупреждению. Журнал АМН Украины. 2004. №10 (2). 259–267.
5. Трахтенберг И. М., Краснокуцкая Л. М., Короленко Т. В. Принципы и методы определения допустимого содержания химических веществ в воздухе химико-фармацевтических предприятий. Вісник фармакології та фармації. 2007. №10. 50–55.
6. Кундиев Ю. И., Нагорная А. М. Профессиональное здоровье в Украине. Эпидемиологический анализ. Київ : Авиценна, 2007. 396 с.
7. Орлова О.И., Савельева Е.И., Радилов А.С. Применение биомониторинга для оценки характера и тяжести воздействия химического фактора. Мед. труда и пром. экол. 2010. №12. 28-29.
8. Луковникова Л. В. Химический и биологический мониторинг – современный подход к оценке риска для здоровья работающих. Химическая безопасность России: медицинские и эколого-гигиенические аспекты: матер. науч.-практ. конф. Волгоград, 2011. 56-59.
9. Council Directive 98/24/EC. On the protection of the health and safety of workers from the risk related to chemical agents at work. 1998. 23 р.
10. Viau C. Biomonitoring in occupational health: scientific, socioethical, and regulatory issues. Toxicol. Appl. Pharmacol. 2005. Vol. 207 (2). S347–S353.
11. Elkins H.B. Analyses of biological materials as indices of exposure to organic solvents. Arch. Ind. Hyg. Occup. Med. 1954. № 9. 212–221.
12. Teisinger J., Škramovský S., Srbová J. Chemical methods for the evaluation of biological material in industrial toxicology. Prague : SZdN,1956. 128 р.
13. Гадаскина И.Д., Филов В.А. Превращения и определение промышленных органических ядов в организме. Ленинград : Медицина, 1971. 303 с.
14. Пиотровски E. Использование кинетики метаболизма и выведения токсических веществ в решении проблем промышленной токсикологии. Москва : Медицина, 1976. 196 с.
15. Сидорин Г.И., Фролова А. Д., Луковникова Л. В. Теоретические основы современного биомониторинга в трудах Н. В. Лазарева и его школы. Токсикологический вестник. 2006. №1. 2–5.
16. Jakubowski M., Trzcinka-Ochocka M. Biological monitoring of exposure: trends and key developments. Occup. Health. 2005. №47. 22– 48.
17. Barr D. B., Thomas K., Curwin B. et al. Biomonitoring of exposure in farmworkers studies. Environ. Health Perspect. 2006. Vol. 114. 936–942. https://doi.org/10.1289/ehp.852718. Miyakoshi Y., Shimizu H. Occupational poisoning and biological exposure monitoring. J. Rinsho Byori. 2008. Vol.141. 19–26.
19. Drexler H. Biomonitoring for occupational medicine. Dtsch. Med. Wochenschr. 2013. Bd. 138 (10). 484-487.
20. Human Biomonitoring for Environmental Chemicals. Committee on Human Biomonitoring for Environmental Toxicants. Washington : National Academies Press, 2006. 291 р.
21. SCOEL (Scientific Committee on Occupational Exposure Limits). Methodology for the Derivation of Occupational Exposure Limits: Key Documentation. 2009. 39 р.
22. WHО (World Health Organization). Environmental Health Criteria 222. Biomarkers in Risk Assessment: Validity and Validation : 2001 update. Geneva : WHO, 2001. 238 р.
23. WHО (World Health Organization). Environmental Health Criteria 234: Elemental speciation in Human Health Risk Assessment. Geneva : WHO/IPCS; 2006 : 236 р.
24. Сидоров К.К. О возможности гармонизации отечественных и зарубежных гигиенических нормативов содержания химических соединений в воздухе рабочей зоны. Токсикологический вестник. 2008. №6. 32–35.
25. Головкова Н. П., Чеботарев А. Г., Лескина А. М. и др. Отраслевая медицина труда как основа сохранения здоровья работающих. Медицина труда и промышленная экология. 2013. №6. С. 25 -29.
26. Денисов Э. И., Прокопенко Л. В., Чесалин П. В. Медицина труда за рубежом. Международные и национальные документы и практика / под ред.Н. Ф. Измерова. Москва : Реинфор, 2010. 144 с.
27. Зеркалов Д. В. Безопасность труда. Хрестоматия. Киев : Основа, 2009. 602 с.
28. Morgan M.S. The Biological Exposure Indices: A Key Component in Protecting Workers from Toxic Chemicals. Environ Health Perspect. 1997. Vol. 105 (1). 105 –115.
29. ACGIH (American Conference of Governmental Industrial Hygienists). TLVs and BEIs. Based on the Documentations for Threshold Limit Values for Chemical Substances and Physical Agents Biological Exposure Indices, 1999. ACGIH, 1999. 184 p.
30. ACGIH (American Conference of Governmental Industrial Hygienists). Based on the Documentations of the Threshold Limit Values for Chemical Substances and Physical Agents and Biological Exposure Indices, 2005. Cincinnati : ACGIH, 2005. 64 р.
31. DFG (Deutsche Forschungsgemeinschaft). MAK- and BAT-Values. Commission for the Investigation of Health Hazards of Chemical Compounds in the Work Area, 2005. Weinheim : VCH Publications, 2005. 165 р.
32. SCOEL (Scientific Committee on Occupational Exposure Limits). Methodology for the Derivation of Occupational Exposure Limits: Key Documentation version 7, 2013. ЕС , 2013. 38 р.
33. Саноцкий И.В., Кацнельсон Б.А., Трахтенберг И.М. и др. Биологический контроль производственного воздействия вредных веществ: методические рекомендации № 5205-90. М., 1990. 30 с.
34. WHO (World Health Organization). Biological Monitoring of Chemical Exposure in the Workplace. Guidelines. Geneva: WHO, 2005. 89 р.
35. Онищенко Г.Г., Зайцева Н.В., Землянова М.А. Гигиеническая индикация последствий для здоровья при внешнесредовой экспозиции химических факторов. Пермь : Книжный формат, 2011. 532 с.
36. Орлова О.И., Савельева Е.И., Радилов А.С. и др. Применение биомониторинга для оценки характера и тяжести воздействия химического фактора. Медицина труда и промышленная экология. 2010. №12. С. 28-33.
38. Луковникова Л.В., Сидорин Г.И., Аликбаева Л.А., Фомин М.В. Биомониторинг - способ объективной диагностики острых и хронических интоксикаций химической этиологии. Вестник Санкт-Петербургской гос. мед. академии им. И.И. Мечникова. 2009. № 3 (32). 61-65.
39. Sargent E.V., Faria E., Pfister T., Sussman R.G. Guidance on the establishment of acceptable daily exposure limits (ADE) to support risk-based manufacture of pharmaceutical products. Regul. Toxicol. Pharmacol. 2013. Vol. 65 (2). 242–250.
40. Бардик Ю. В., Бобильова О. О., Повякель Л. І. Еколого-гігієнічні та токсикологічні проблеми життєдіяльності людини. Ліки як полютанти довкілля. Соврем. пробл. токсикол. 2005. № 4. 20 –26.
|
