Метою даного дослідження стало вивчення гострої токсичності антралю на Daphnia magna Straus.

Матеріали і методи дослідження. Визначалася гостра токсичність антралю в концентраціях 0,05; 0,10; 0,20; 0,50; 1,00 і 2,00 мг / л на 180-ти ювенільних ветвістоусих рачках Daphnia magna Straus. Контрольну групу становили 30 особин, які перебували в чистому середовищі культивування. Тривалість експерименту становила 96 годин. Встановлювали токсичність по загибелі не менше 50% випробовуваних особин протягом 1; 6; 24; 48; 72 і 96 ч. Для обчислення ЛК50 використовували відсоток особин, які загинули в досвіді, щодо контролю. Відсоток смертності переводили в пробитий, а концентрації речовини - в їх десятковий логарифм. За цим величинам побудували графіки, з яких по антилогарифмів концентрації в пробитий зі значенням 5 визначали летальну концентрацію антралю для кожного періоду експерименту.

Результати. Умови визначення гострої токсичності антралю на альтернативних тест-системах дотримані, на що вказує смертність Daphnia magna Straus в контролі до 10%, а по експозиції різними концентраціями препарату - не менше 50%. Встановлено залежність загибелі Daphnia magna Straus від досліджуваних концентрацій антралю. Коефіцієнт кореляції між цими показниками на 24 год склав 0,88; 48 ч - 0,98; 72 ч - 0,91 і 96 ч - 0,90 (р <0,05 в усіх випадках). Розраховано за графіками пробітних величин і десяткових логарифмів середні смертельні концентрації антралю (мг / л) для різної тривалості біотестування: на 48 год - 3,7; 72 ч - 7,1; 96 ч - 2,5. Середнє значення ЛК50 для антралю становить 4,4 мг / л, а стандартне відхилення - 2,4 мг / л. Доведено, що Слаботоксичні (2 клас токсичності) є концентрація антралю 2,0 мг / л.

1. Фролов В.М. Антраль - эффективный препарат для лечения заболеваний печени / В.М. Фролов, Г.С. Григорьева // Український медичний часопис. – 2003. – № 2 (34). – C. 65–68.

2. Колесникова Е.В. Неалкогольная жировая болезнь печени и артериальная гипертензия: чего мы достигли в понимании проблемы / Е.В. Колесникова // Український медичний часопис. – 2014. – № 3 (101). – С. 61–66.

3. Бабак О.Я. Опыт применения препарата антраль в составе комплексной терапии неалкогольной жировой болезни печени / О.Я. Бабак, Г.Д. Фадеенко, Е.В. Колесниква // Здоров’я України. – Темат. номер: Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія. – 2010. – № 1. – С. 26–27.

4. Місце Антралю у комплексному лікуванні хворих з патологією печінки [підгот. О. Татаренко] // Здоров’я України. – Темат. номер: Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія. – 2010. – № 3. – С. 50–51.

5. Урбанович А.М. Неалкогольний стеатогепатит у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу: сучасний погляд на проблему [Електронний ресурс] / А.М. Урбанович. – Режим доступу : http://medstrana.com/articles/140

6. Борисов С.О. Ефективність препарату антраль у комплексному лікуванні обструктивної нефропатії та інфекції сечових шляхів / С.О. Борисов, Ф.І. Костєв // Сепсис, проблеми діагностики, терапії та профілактики : наук.-практ. конф. з міжнародною участю: матер. конф. – Харків, 2006. – С. 51–52.

7. Брагинский Л.П. Методологические аспекты токсикологического биотестирования на Daphnia magna Str. и других ветвистоусых ракообразных / Л.П. Брагинский // Гидробиологический журнал. – 2000. – Т. 36, № 5.1. – С. 50–71.

8. Коновець І.М. Біотестування токсичності поверхневих вод та донних відкладів за допомогою гіллястовусих ракоподібних Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg / І.М. Коновець, Л.С. Кіпніс // Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. – К., 2006. – С. 361–385.

9. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод ; за ред. В.Д. Романенко. – К. : Логос, 2006. – С. 340–364.

10. U.S. EPA. Short-term methods for estimation the chronic toxicity of effluents and receiving waters to freshwater organisms ; 2-nd ed. – Report EPA/600/4-89/001/ – 1989.