Мета: дослідження впливу хлороформу та сульфату алюмінію питної води на гематологічні показники піддослідних тварин.

Матеріали та методи: комбінована дія хлороформу та сульфату алюмінію на гематологічні показники.

Результати дослідження. Оцінюючи результати досліджень комбінованої дії хлороформу та сульфату алюмінію, можна стверджувати, що найвиразніші зміни спостерігаються у групах тварин з максимальним рівнем навантаження – 3 та 5 ГДК, як за умов ізольованій дії хлороформу та сульфату алюмінію, так і за умов їхньої поєднаної дії. Виявлені зміни свідчать про вплив діючих факторів на кооперативний характер зв’язування кисню гемоглобіном, що впливає на забезпечення транспортної функції білка і, відповідно, на захисну функцію групи лейкоцитів. Зміни лейкограми відображають фази розвитку захисно-адаптаційних процесів в імунокомпетентній системі крові і можуть свідчити про формування адаптаційно-пристосувальних реакцій, спрямованих на підтримку сталості гомеостазу організму з подальшим їх зривом та вичерпуванням компенсаторних механізмів.

Висновки. Зазначені зміни морфологічного складу крові можуть бути ознаками порушень фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі, уповільнення окисно-відновлювальних реакцій, гіпоксичних проявів, зниження та послаблення імунної відповіді та реактивності, що не може не вплинути на життєдіяльність та тривалість життя дослідних тварин. Екстраполяція цих результатів на людину дозволяє припустити, що постійне споживання населенням питної води з понаднормативним вмістом хлороформу та сульфату алюмінію з часом може призвести до змін у системі крові, послаблення захисної імунної функції організму та створення умов для розвитку неінфекційної патології.

питна вода,хлороформ, сульфат алюмінію, комбінована дія, гематологічні показники

1. Прокопов В.О. Питна вода України: медикоекологічні та санітарногігієнічні аспекти. За ред. А.М. Сердюка. К. : Медицина, 2016. 400 с.

2. Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо І.М., Карпенко В.В. Проблеми питного водопостачання населення України та шляхи їх вирішення. Профілактична медицина : проблеми і перспективи : матер. наук.-практ. конф. Київ, 2005. С. 106-109.

3. Прокопов В.О., Чичковська Г.В. Канцерогенний ризик для здоров’я тригалометанів - побічних продуктів хлорування питної води (огляд). Довкілля та здоров’я. 2002. № 4 (23). С. 20-23.

4. Гаркавий С.І., Гаркавий С.С., Голубченко В.І. Гігієнічна оцінка якості води підземних джерел централізованого водопостачання м. Суми. Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (четверті марзєєвські читання): зб. тез доп. наук.-практ. конф. К., 2008. Вип. 8. С. 28-29.

5. Шушковська С.В. Хлорорганічні сполуки у питній воді та їхній вплив на здоров’я населення (огляд літератури та результатів особистих досліджень). Гігієна населених місць : зб. наук. пр. К., 2011. Вип. 58. С. 88-103.

6. Черниченко І.О., Баленко Н.В., Литвиченко О.М. Канцерогенна активність хлороформу, чотирьоххлористого вуглецю, 1,2-дихлоретану, трихлоретилену за перорального комбінованого введення мишам. Гігієна населених місць : зб. наук. пр. К., 2002. Вип. 39. С. 124-130.

7. Запольський А.К. Підготовка високоякісної води у харчовій промисловості. ІV Міжнародний Водний Форум «Аква – Україна 2006». Міжнародний Форум «Екологічні технології – 2006». К., 2006. С. 338-339.

8. Ярошенко К.К., Шабанов М.В. Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва. Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. К. : ІГНС, 2011. Вип. 19. С. 95-101.

9. Trapp G.A. Fatal aluminum phosphide ingestion. Life Sci. 1983. Vol. 33 (4). P. 311-314. DOI : https://doi.org/10.1016/S0024-3205(83)80002-2

10. Cannata A. Aluminium toxicity: its relationship with bone and iron metabolism. Nephrol. Dial. Transplantation. 1996. Vol. 11. Suppl. 3. P. 6973. DOI : https://doi.org/10.1093/ndt/11.supp3.69

11. Albero К., Glass J., Sella M. Aluminum inhibits hemoglobin synthesis but enhances iron uptake in Friend erythroleukemia cells. Kidney Int. 1990. Vol. 37. P. 677-681. DOI : https://doi.org/10.1038/ki.1990.33

12. Synzynys В.I., Kharlamova O.T., Bulanova N.T. Biomonitoring of toxic aluminum for groundwater and surface water assessment and protection. Toxicology Lett. 2003. Vol. 144. P. 126. DOI : https://doi.org/10.1016/S0378-4274(03)90468-1

13. Levesqye L. Neurotoxicity of Aluminum. Brain Res. 2000. Vol. 877 (2). P. 191. DOI : https://doi.org/10.1016/S0006-8993(00)02637-8

14. OECD. Principles of Good Laboratory Practice. 1996.

15. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах (документ розроблений робочою групою Конгресу за керівництва О.Г. Резнікова). Ендокринологія. 2003. Т. 8, № 1. С. 142-145.

16. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К. : Мединформ, 2018. 579 с.

17. Халафин А.А. Statistica 6. Статистический анализ данных. М. : Бином-Пресс, 2007. 512 с.