Мета дослідження. Визначити діагностичну значущість показників вмісту С-реактивного протеїну та протеінограми як маркерів системного запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з ХОЗЛ у системі заходів, спрямованих на своєчасну діагностику, лікування та профілактику цієї професійної патології легень.

Результати. У працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з ХОЗЛ, було встановлено суттєво збільшений вміст С-реактивного протеїну, що є предиктором активації імунної системи організму, виникнення неспецифічних реакцій на тривале бронхолегеневе запалення та формування схильності до інфекційних ускладнень. Виявлені зміни визначають несприятливий прогноз подальшої гіперпродукції прозапальних тригерів. Вміст загального білку при поєднаному перебігу пневмоконіозу та ХОЗЛ відповідав фізіологічним константам. Збільшений вміст альбумінів є наслідком хронізації бронхолегеневого запалення та ознакою формування процесів дегідратації організму хворих працівників. Зменшений вміст фракції альфа-1-глобулінів, збільшенний вміст фракції альфа-2-глобулінів є ознакою незначного дисбалансу білкового обміну, а збільшення вмісту бета-глобулінів (у абсолютних числах) та незначне зменшення вмісту гама-глобулінів свідчать про «компенсацію» обміну великомолекулярних глобулінових фракцій. Таким чином, вивчення вмісту С-реактивного протеїну та білкових фракцій у периферичній крові у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з ХОЗЛ, є важливою ланкою оцінки активності системного запалення у заходах, спрямованих на своєчасну діагностику, лікування та профілактику цього професійного захворювання легень.

Висновки. У працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з ХОЗЛ, високий вміст С-реактивного протеїну обумовлює значну активность системного запалення зі стимуляцією його медіаторів, визначаючи негативний його прогноз. Вміст С-реактивного протеїну у працівників, хворих на пневмоконіоз, обумовлює значний прозапальний потенціал цього захворювання та дозволяє розглядати його як важливу ознаку реакції лімфоїдної системи легень на формування коніотичних змін зі схильністю до ураження слизової оболонки бронхів. Відсутність значущих відмінностей показників вмісту загального білку та його фракцій у хворих працівників є ознакою «компенсації» обміну білків при тривалому бронхолегеневому запаленні.

пневмоконіоз, хронічне обструктивне захворювання легень, працівники, протеїнограма, С-реактивний протеїн

1. Шпагина Л.А., Потеряева Е.Л., Котова О.С., Шпагин И.С., Смирнова Е.Л. Актуальные проблемы пульмонологии в современной профпатологической практике. Медицина труда и промышленная экология. 2015. №9. С. 11-14.

2. Макаров В.А., Потапова И.А., Мокеева Н.В. Особенности динамики профессиональной хронической обструктивной болезни легких у рабочих пылевых профессий. Пульмонология. 2017. №1. С. 37-40. DOI : https://doi.org/10.18093/0869-0189-2017-27-1-37-40

3. Малашенко А.В. О взаимосвязи пневмокониоза и пылевого бронхита при формировании патологии легких. Медицина труда и промышленная экология. 2006. №1. С. 22 -25.

4. Авдеев С.Н. Клиническое значение С-реактивного белка при ХОБЛ. Медицинский Вестник. 2009. №18. С.8-9. URL : https://medvestnik.ru/content/news/klinicheskoe_znachenie_sreaktivnogo_belka_pri_hobl.html

5. Будневский А.В, Овсянников Е.С., Чернов А.В., Дробышева Е.С. Диагностическое значение биомаркеров при обострений хронической обструктивной болезни легких. Пульмонология. 2014. №4. С. 100-104. DOI : https://doi.org/10.18093/0869-0189-2014-0-4-100-104

6. Баймаканова Г.Е., Авдеев С.Н. Значение биомаркеров при хронической обструктивной болезни легких. Пульмонология. 2013. №3. С. 105-110. DOI : https://doi.org/10.18093/0869-0189-2013-0-3-105-110

7. Перцева Т.А., Санина Н.А. Выраженность системных воспалительных реакций у больных хронической обструктивной болезнью легких. Пульмонология. 2013. №1. С. 38-41. DOI : https://doi.org/10.18093/0869-0189-2013-0-1-38-41

8. Wondraff P.G. Novel outcomes and end points; biomarkers in chronic obstructive pulmonary disease clinical trials. Prot. Am. Thorac. Soc. 2011. Vol. 8 (4). P. 350-355. DOI : https://doi.org/10.1513/pats.201101-015RM

9. Stolz D.1, Christ-Crain M., Morgenthaler N. G., Leuppi J., Miedinger D., Bingisser R. et al. Copeptin, C reactive protein, and procalcitonin as prognostic biomarkers in acute exacerbation of COPD. Chest. 2007. Vol.131 (4). P. 1058-1067. DOI : https://doi.org/10.1378/chest.06-2336

10. Краснюк О.П., Ткач С.І., Прилипська Н.І., Шкондін А.М., Ковальчук Т.А., Валуцина В.М. Застосування класифікації пневмоконіозів в Україні: методичні рекомендації. К., 2002. 15 с.

11. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень : Наказ МОЗ України від 27 червня 2013 року № 555. К., 2013. 146 с. URL: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-ta-vprovadzhennja-mediko-tehnologichnih-d-doc166218.html

12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Pocket guide to COPD diagnosis, management and prevention 2021. (Дата звернення 24.03. 2021). URL : https://goldcopd.org