Мета дослідження: – узагальнення наявних підходів щодо очищення води, що містить мікро- та нанопластики, а також розробка нового ефективного методу такого очищення для зменшення впливу мікро- та нанопластиків на навколишнє середовище та здоров'я людини.

Матеріали та методи дослідження: Об'єкт дослідження – зразки стічної води поліграфічного виробництва, що, крім інших полютантів, містила мікро- та нанопластики.
Застосовано методи дослідження – інформаційні, ІЧ-спектрометричні, термогравіметричні, рентгенівська дифрактометрія.

Результати: проведено аналіз сучасного стану видалення мікро- і нанопластиків з забруднених вод. Узагальнено наявні підходи щодо очищення води, яка містить мікро- та нанопластики. Визначено якісний склад нанопластиків – поліаміди, полііміди, поліоксидіазол, фторопласт. Застосування термообробки дозволило виявити у складі води термостійкі пластики (поліоксидіазол, фторопласт. Застосування тільки сорбційного (з використанням сорбентів на основі терморозширеного графіту), або тільки плазмохімічного способів недостатньо ефективне. Розглянуто механізм активації поверхні частинок мікропластику в умовах високовольтного розряду у присутності гумінових кислот, адсорбованих на поверхні смектитів. Розроблено комплексний плазмохімічний спосіб очищення забруднених вод, який дозволяє ефективно видаляти мікро- і нанопластики з водного середовища.

Висновки: Сучасна екологічна ситуація щодо забруднення водного середовища є надзвичайно несприятливою та характеризується зростаючим забрудненням мікро- та нанопластиками у поєднанні з різнорідними токсичними речовинами. Через значні сорбуючі властивості посилюється токсичний вплив мікро- та нанопластиків на природне середовище і здоров'я людини. Видалення мікро- та нанопластиків і супутніх полютантів є нагальною проблемою сучасності. Отримані результати дозволили розробити комплексний плазмохімічний спосіб очищення забруднених вод від мікро- і нанопластиків, який передбачає плазмохімічну обробку забрудненої мікро- і нанопластиками рідини, до якої попередньо додано водну дисперсію модифікованих гуміновими речовинами високодисперсних смектитів, що в результаті призводить до утворення магніточутливих агрегатів з включенням мікро- і нанопластиків, які можуть бути видалені магнітною сепарацією. Застосування цього методу є перспективним для очищення води від різнорідних мікро- і нанопластиків у поєднанні з органічними забруднювачами, важкими металами та іншими речовинами, які мають потенційний екологічний ризик.

нанопластики, мікропластики, забруднення, плазмохімічна обробка, сорбція