На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 4 (109), 2023


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 4 (89)   -   Грудень, 2018   -   Сторінки: 15-19
Використання діоксиду хлору у технології підготовки питної води на дніпровському водопроводі м. Києва
Прокопов В.О.1, Липовецька О.Б.1, Куліш Т.В.1, Соболь В.А.1, Костюк В.А.2, Бондарчук А.Ю.3
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
2 ПрАТ «АК «Київводоканал»
3 ТОВ «Укрхімстандарт»

УДК: 614.777 : 628.16 : 546.134

РЕФЕРАТ:
Мета роботи: встановлення оптимальних дозо-часових параметрів застосування діоксиду хлору в традиційній технології водопідготовки, що забезпечують високу якість і безпеку питної води.
Матеріали та методи. Діоксид хлор для первинного знезараження води р. Дніпро застосовувався в діапазоні від 2,0 до 4,0 мг / дм3 на тлі коагулянту сульфату алюмінію (140,0 мг / дм3) і флокулянта TR650 (0,3 мг / дм3). Вторинне знезараження проводилося діоксидом хлору в дозі 0,5 мг / дм3. Аналіз води до і після обробки за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, з додатковим визначенням залишкового діоксиду хлору, хлоритів, хлоратов і тригалогенметанів, проводився за загальноприйнятими методиками згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Основні результати. Якість річкової води після обробки діоксидом хлору за участю коагулянту і флокулянта, відстоювання і фільтрування поліпшувалося при всіх дозах діоксиду хлору. При мінімальній дозі діоксиду хлору 2,0 мг / дм3 відзначається зниження показників каламутності, кольоровості води, ПО і заліза на 82,6%, 86,3%, 65,0% і 18,7% відповідно. Крім того, відзначається зниження індикаторних мікроорганізмів на 93-100%, що свідчить про високу бактерицидну активність діоксиду хлору в якості знезаражуючого кошти. У воді не спостерігається утворення небезпечних для організму людини хлоритів, а також алюмінію в наднормативних концентраціях. З числа 7 летючих хлорорганічних сполук, які досліджувалися, в обробленій воді виявлені тільки хлороформ і бромдихлорметану в кількостях, що не перевищують гігієнічний норматив.
Висновки. Експериментальні дослідження обробки річкової води за традиційною технологією з використанням діоксиду хлору показали високу її ефективність щодо органічного і мікробного забруднення води р. Дніпро. Високий бактерицидний ефект щодо санітарно-показових мікроорганізмів (93-100%) відзначався навіть при малих дозах діоксиду хлору (2,0 мг / дм3). Підтверджено низька здатність діоксиду хлору до утворення високотоксичних летючих хлорорганічних сполук (тригалогенметанів), які по пріоритетному речовини - хлороформу визначалися в воді на рівні 1,0-3,0 мкг / дм3. Доцільно продовжити експеримент на річковому водопроводі, моделюючи в воді підвищені рівні органічного забруднення, яке може призводити до збільшення в воді побічних продуктів дезінфекції, перш за все небезпечних хлоритів, що утворюються при обробці води діоксидом хлору.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
діоксид хлору, сульфат алюмінію, річкова вода, санітарно-хімічні та мікробіологічні показники, хлорити, хлорати, алюміній, Тригалогенметани
ЛІТЕРАТУРА:
1. Мариевский В.Ф., Доан С.И. Вода как фактор риска вирусных инфекций. Вода і водоочисні технології. 2007. № 2 (22). С. 50-54.
2. Прокопов В.О. Питна вода України: медико-екологічні та санітарно-гігієнічні аспекти. К. : Медицина, 2016. 400 с.
3. Ковальчук Л.Й., Мокієнко А.В., Петренко Н.Ф. Гігієнічна оцінка наслідків хлорування води поверхневих водойм українського Придунав’я. Вісник наукових досліджень. 2015. № 3. С. 89-91. https://doi.org/10.32420/2015.76.600
4. Cердюк А.М., Прокопов В.О., Гоженко А.И., Петренко Н.Ф., Мокієнко А.В. Гігієнічна оцінка біоцидної дії діоксиду хлору як засобу знезаражування питної води (огляд літератури та власних досліджень). Довкілля та здоров'я. 2007. № 2. С. 36-40.
5. Таблетовані та порошкоподібні реагенти на основі діоксиду хлору для знезараження води. Київ, 2013. 2с. (Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров'я № 54-2013 / ДУ "Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України").
6. Санітарно-епідеміологічний нагляд за знезаражуванням води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання діоксидом хлору : методичні рекомендації МР 2.2.4-147-2007. Київ, 2007. 23 с.
7. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10 / МОЗ України. Київ, 2012. 55 с.
8. Петренко Н.Ф., Деревянко Т.О., Кизлова М.И. Аналитические методы определения в воде диоксида хлора, хлорит- и хлорат-анионов. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2008. № 4 (14). С. 95-102.
9. Прокопов В.А., Толстопятова Г.В. Алюминий: современные токсиколого-гигиенические аспекты (обзор литературы). Врачебное дело (Лiкарська справа). 1996. № 10-12. С. 56-62 .
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.